Загадковий художник: усі чули, але мало хто бачив

У Національному музеї у Львові – виставка творів Павла Ковжуна

 |  Ярина Коваль   3018  

Майже вся творча спадщина видатного українського графіка та маляра Павла Ковжуна, чия виставка картин відкрилася у Національному музеї у Львові з нагоди 120-річчя від дня народження митця, розпорошена по приватних колекціях. Принаймні та, яка не загинула 1939 року.

2

А загинула, на жаль, її більшість, незважаючи на те, що Павло Ковжун свого часу зробив переворот в українській графіці та суттєво вплинув на художні процеси в Галичині. А ті твори, а це – близько 60 творів живопису та графіки, що увійшли до експозиції, кураторка виставки, завідувачка відділу графіки Національного музею Олена Кіс-Федорук вишукувала по зернині не лише у фондах власної культурної установи, а й у фондах Львівської національної галереї мистецтв, Львівського історичного музею, Музею етнографії та художнього промислу, Львівської національної наукової бібліотеки імені В. Стефаника та у приватних колекціях. Але все одно – творів вдалося зібрати не так і багато. Хоча навіть ті, що є, свідчать, яким самобутнім творцем Павло Ковжун виглядає навіть у сьогоденні.

3

Уродженець Житомирщини, що зростав на Київщині та в Криму і здобув художню освіту в Київському художньому училищі, вже у своїх 17 років взявши участь у першій загальній виставці українських митців у Полтаві, звернув на себе увагу оглядача виставок відомого петербурзького журналу «Аполлон», який не поскупився на теплі характеристики на адресу молодого митця. Відтоді до 1921 року – моменту переїзду у Львів, куди Павло Ковжун перебрався з табору для інтернованих вояків армії УНР, – він устиг і як митець і як звичайна людина, вже дуже багато Але творчий «вибух» відбувся саме у Львові.

4

Як наголосила на відкритті виставки Олена Кіс-Федорук, творчий спадок Ковжуна за революційністю в мистецтві можна порівняти з доробком Георгія Нарбута. А можливо, за силою впливу на сучасників Павло Ковжун був ще сильнішим. Художник, мистецький критик, журналіст і редактор, вояк армії УНР і громадський діяч – ця енергійна особистість зробила у всіх цих царинах стільки вагомих справ, що вистачило б на кілька життів поспіль.

5

«Саме завдяки Павлові Ковжуну в 1930-ті роки модерна українська графіка тріумфально завоювала симпатії глядачів у великих європейських містах: Празі, Берліні, Римі, – пише про Павла Ковжуна дослідник його творчості, мистецтвознавець і проректор Львівської національної академії мистецтв Роман Яців. – Саме завдяки великому міжнародному авторитету Ковжуна репродукції української графіки потрапляли на шпальти найбільш престижних фахових органів: польського журналу «Grafika», чехословацького журналу «Hollar», німецького місячника «Gebrauchsgraphik». На сьогодні його графічні перлини захоплюють дослідників високим авторським стилем, в якому зустрілися новітні явища мистецтва та відлуння національної необарокової традиції. Смерть 15 травня 1939 року зупинила яскраву творчу ходу Павла Максимовича Ковжуна на 43 році життя від звичайного запалення легенів, насправді ж – від фізичного виснаження на усіх напрямках своєї творчої і суспільно-культурної діяльності. Залишив по собі великий приклад Українця і Європейця. А ще всесильний Вогонь і Пристрасність». І настанову бути в контексті світових мистецьких традицій.

6

«Ми не можемо сприймати пасивно мистецький світовий рух, – писав Павло Ковжун в одній зі своїх статей, – ми можемо сприймати його лиш активно, вносячи й свої мистецькі елементи до сучасної мистецької творчості. Через це ми хочемо змусити нашу думаючу еліту зрозуміти й докладно пізнати наші зусилля, щоб тим самим притягнути її до співпраці, до сприйняття нашої творчості, – одержати від нас нові очі, побачити новий світ у сфері кольору й форми».

Виставка творів Павла Ковжуна триватиме до 25 січня.