Фото: архів

У Львові вперше в Україні провели архіскладну операцію на судинах нирок

Фото: архів
Олександра Баландюх

журналістка

Патологія, з якою зіткнулися судинні хірурги, й у нас, й у світі трапляється вкрай рідко – один випадок на 100 000

Операція, яку провела бригада судинних хірургів-трансплантологів у Центрі трансплантації, належить до надзвичайно складних, унікальних, ювелірних – реконструювати (зшивати) доводилося судини, які мають в діаметрі всього 1-2 мм. Утім це була не найбільша складність.

…50-річна львів’янка особливо не скаржилася на стан здоров’я, тому й не підозрювала, що в її організмі є «бомба сповільненої дії». Пані Надя знала, що в поперековому і грудному відділах хребта має кили різних розмірів, тож коли починав нити чи боліти поперек, винила у цьому саме їх.

У жінки є деякі проблеми з щитовидною залозою, тож вона тримала її під контролем і раз на рік робила УЗД.

«А заодно на УЗД обстежувала й усі інші органи. Під час чергового профілактичного огляду лікар-діагност сказала, що у правій нирці є камінь, і скерувала на консультацію до уролога. А той попросив зробити комп’ютерну томографію (КТ) з контрастом. Обстеження на КТ показало, що в нирці аж ніяк не камінь, а аневризма ниркових артерій. До того ж не одна, а їх чотири. І вони є в обох нирках: у правій – три, у лівій – одна. Одна з них уже встигла закам’яніти, тому й сприймалася на УЗД, як камінь», − розповіла пані Надя.

Що таке аневризма і чим вона загрожує?

Аневризма – це розширення судини або вип’ячування її стінок назовні. Її розрив у більшості випадків для пацієнта є фатальним. Якщо людину після розриву аневризми встигнуть довезти до лікарні, то в кращому разі вона позбудеться нирки. Мова про те, щоб врятувати орган, навіть не йде, бо пацієнт на межі життя і смерті.

Чому виникають аневризми? Причин багато: атеросклероз, появу якого прискорюють куріння, інші шкідливі звички, вік, фібромускулярна дисплазія ниркових артерій (вроджене недорозвинення м’язової оболонки артерії) тощо.

90% пацієнтів, в яких є аневризми ниркових судин, страждають на гіпертензію (підвищений тиск). Серед хворих багато таких, яким усього 20-30 років. Тож за високого тиску їх обов’язково скеровують на діагностику ниркових судин.

Львів’янка пані Надя у цьому плані була винятком, у неї не було високого тиску, найвища позначка, до якої він міг «підстрибнути» − 160 мм рт. ст. Та жінку врятувало те, що вона щороку з метою профілактики проходила УЗД, під час якого і виявили грізне захворювання. Пані Надя за фахом – лікар, вона усвідомлювала весь ризик, тож без вагань погодилася на операцію.

Ризик – частина роботи хірурга

Фото: elen-clinic.com.ua

Фото: elen-clinic.com.ua

До складу операційної бригади увійшли найкращі судинні хірурги-трансплантологи: професор Ігор Кобза, Ростислав Жук (головний трансплантолог Львівщини), Данило Федорів, лікар-анестезіолог Дарія Сольман та інші. Вони розуміли, що йдуть на надскладне ризиковане оперативне втручання, але ризик – частина їхньої професії. Уся картина складнощів, які їм доведеться подолати, відкрилася вже під час самої операції.

Як пояснив «Львівській газеті» професор Ігор Кобза, ниркова артерія ділиться на кілька частин. Спершу вона в діаметрі має приблизно 5 мм. Це − ниркова артерія першого порядку. Далі вона розгалужується на дві-три (у кожного по-різному) судини другого порядку, які в діаметрі вже вдвічі менші, а тоді ділиться ще на менші судинки третього порядку, які мають у діаметрі всього 1-2 мм.

Так ось, коли аневризма виникає у судинах першого порядку, її висікають, судини зшивають і при цьому не рухають нирок. У пацієнтки ж аневризми утворилися на судинах другого і третього порядку, тобто на дуже дрібних судинах, тож забрати аневризми на місці майже не реально, судини надто малі. Доволі часто при такій аневризмі її видаляють разом із ниркою.

На таку патологію львівські судинні хірурги натрапляють не вперше. Операції з реконструкції розгалужень другого та третього порядку ниркових судин, які уражені аневризмами, екстракорпорально (поза організмом) у Львові проводять з 2006 року. Але досі аневризми бували лише в одній нирковій артерії. У тепер – відразу у двох. Такі випадки рідко трапляються у світі, один випадок приблизно на 100 000. Тож такі операції навіть у європейських клініках роблять нечасто.

Перед львівськими судинними хірургами стояло надважке завдання – аневризми висікти, а нирки зберегти. І вони зважилися на аутотрансплантацію – вийняли нирки (спершу одну, потім – другу), заморозили їх, висікли аневризми, зробили реконструкцію судин (в одному місці судину слід було продовжити, тож для цього взяли вену з ноги), а тоді поставили нирки на місце.

Обстеження показувало, що в пацієнтки більш проблемною є права нирка, бо там аневризма доволі великих розмірів. Утім під час операції з’ясувалося, що все навпаки − у лівій нирці вже виникла невелика гематома, що свідчило про те, що аневризма почала надриватися. Отож на операцію жінка погодилася дуже вчасно.

…Після цієї операції вже минув місяць. Судинні хірурги лише зараз погодилися про неї розповісти, бо таку складну операцію проводили вперше, на свій страх і ризик. І він виявився виправданим.

У Центрі трансплантації я зустрілася з пані Надею. Вона проходила чергове обстеження: аналізи й УЗД нирок – у нормі. Жінка розповіла, що не відчуває в нирках жодного болю, вона б літала, от тільки загострився гастрит, який трохи псує життя. Але сподівається, що з ним впорається.