До Львова на форум дисидентів приїхали 150 політв’язнів та їхні родини

Екуменічною молитвою в УКУ вчора розпочався дводенний форум дисидентів

 |    431  

150 політв’язнів із  родинами приїхали з понад десяти країн світу, щоб обговорити здобутки, втрати та виклики Гельсінського руху за права людини. Чому в наш час боротьба за права людини – це актуальна і потрібна діяльність, якої так не вистачає сучасному світу.

Мирослав Маринович нагадав на відкритті форуму, що дисиденти, політичні в’язні – це передусім люди, які постійно боролися і борються проти зла. Зло набуває різних форм, колись це була ідеологія комунізму, яка відображалася у всій силі Радянського Союзу. Зникла радянська система, але це не означає, що в сучасному світі немає зла. Не менше людей страждає, не меншій кількості потрібна допомога. Свобода людини – це не те, що досягається на один раз, за неї потрібно постійно боротися.

Він наголосив, що хотів побачити тих людей, з якими разом ділив «гостинність» пересильних тюрм, і тих, про страждання яких чув від своїх товаришів. Мирослав Маринович вважає, що обмін думок між колишніми політв’язнями, які здобули досвід життя у незалежних державах, збагатить Гельсінський рух за права людини. Тому що, як неодноразово наголосили учасники форуму, цей рух занепадає і перебуває в глибокій ідеологічній кризі.

Владика Борис Ґудзяк підкреслив, що приклад дисидентів, людей, які обрали мирний і законний спосіб боротьби проти системи зла, всемогутнього Радянського Союзу, є свідченням, що добро завжди перемагає. Вони надихали їх – студентів Гарварду: «Коли заарештували Мирослава Мариновича та Миколу Матусевича, студенти створили маленький концентраційний табір, щоб показати усю безглуздість цього арешту та суворість покарання за ті права, які, фактично, були ґарантовані конституцією».

Отець Богдан Прах, ректор УКУ також наголосив, що жертовність, з якою політичні в’язні терпіли свої покарання, надихала його. Він хоче, щоб цим досвідом перейнявся кожен студент, який навчається в УКУ. «Ваша жертва не буде забута, – зазначив отець Богдан. – Ми зробимо все, щоби кожен студент знав про Вас та розумів значення Вашої боротьби, адже Ваша впертість, постава, незламність повинні надихати молодь. Радію, що ви зібралися в стінах УКУ. Радію, що молодь гуртується навколо вас».

Директор Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович  розповів про те, як склалося життя дисидентів після повернення із заслання: хтось пішов у політику, як Левко Лук’яненко, частина викладала в школах і університетах, хтось став публічним, хтось залишився в тіні, але кожен залишився вірний своїм принципам. На думку Володимира В’ятровича, ідея незалежності України також народилася в середовищі дисидентів і хтозна, чи б відбулася без їхньої праці. Адже ідея, що свобода людини – це також і свобода народу, до сьогодні є частиною сутності Гельсинського руху.

Нагадаємо, що другий день форуму дисидентів – 11 листопада – присвячений виключно обговоренню кримського питання.

З програмою цього дня можна ознайомитися тут: Програм ІІ Кримського форуму