У Львові встановлять меморіальну таблицю Казімєжу Гурському

Сьогодні, 30 вересня, виконавчий комітет ЛМР підтримав відповідне рішення

     638  

Меморіальну таблицю К. Гурському встановлять на фасаді Львівського художнього ліцею при Львівській національній академії мистецтв.

Казімєж Гурський (2 березня 1921, Львів – 23 травня 2006, Варшава) – польський футболіст, тренер і футбольний функціонер родом зі Львова. За підсумками голосування найавторитетнішого тижневика «Piłka Nożna» отримав нагороду у категорії «Найкращий польський тренер XX століття». У 1991-1995 рр. був президентом Польського Футбольного Союзу (ПЗПН).

Народився і виріс на Богданівці, де мешкав хлопцем у 2-поверховому будинку приблизно на місці теперішнього ТЦ «Скриня».

Виступав за львівські команди РКС, «Спартак» і «Динамо». Після вимушеної еміграції у 1945 р. перейшов до варшавської «Легії», де у 1953 році закінчив кар’єру футболіста.

Лише раз виходив у складі національної збірної Польщі. 26 червня 1948 провів на полі 34 хвилини у міжнародному матчі проти Данії (0:8).

У 1952 році закінчив тренерські курси у Вищій школі фізичного виховання у Кракові, а у 1980 Вищу академію фізичного виховання у Вроцлаві.

У 1954 самостійно почав тренувати клуб «Маримонт» (Варшава). Першим професійним клубом була у 1959 варшавська «Легія», яку тренував ще двічі.

Також працював у командах: «Люблінянка» (Люблін), «Гвардія» (Варшава), ЛКС «Лодзь», «Панатінаїкос» (Афіни), «Касторія», «Олімпіакос» та «Етнікос». З «Панатінаїкосом» і «Олімпіакосом» ставав чемпіоном Греції.

У 1970-1976 рр. – головний тренер національної збірної Польщі, з якою здобув золоті медалі на Олімпійських іграх у Мюнхені (1972), срібні медалі (3-тє місце) на Чемпіонаті світу у ФРН (1974) і срібні медалі на Олімпійських іграх у Монреалі (1976). Очолював збірну у 73 матчах, в яких команда здобула 45 перемог.