По авторську ляльку до Львова

У Львові відкрився VIII фестиваль «Lady&Teddy» Ляльковий світ»

     4690  

Фото: Ярина Коваль

Близько 50 художників-лялькарів зі Львова, Одеси, Києва, Дніпропетровська, Харкова та інших міст України представили майже 600 авторських ляльок на VIII фестивалі «Lady&Teddy» Ляльковий світ», що відкрився сьогодні у Львівському палаці мистецтв. Це − якщо говорити сухо й офіційно.

2

А якщо емоційно − а для гарних емоцій на цьому фестивалі, який уперше відбувся ще 2009 року, завжди є реальні підстави − то нашій увазі представили варіант казкової країни із неймовірно захопливими персонажами. Усі ці ведмедики, зайці, лисички, феї, клоуни та інші особини ваблять як своїми розмаїтими характерами та настроями, так і внутрішнім теплом, закладеним у них майстром.

lyalka-3

«Лялька у цьому форматі уже давно набула багатозначності, − акцентував на відкритті фестивалю Орест Голубець, керівник інформаційно-мистецького центру «365», під патронатом якого ця подія відбувається завдяки її незмінному організатору Ірині Сорокиній. − Бо це вже не просто іграшка, а артефакт, в якому можемо бачити як звичайну дитячу іграшку, так і персонажів, що сидять у нашій Верховній Раді. Відбувається парадоксальна гра, де ляльки стають дуже схожими на живі образи людей. Ба більше, здається, що тільки-но за відвідувачами зачиняються двері, вони всі починають жити реальним життям. До ляльок можна ставитися по-різному. Але безсумнівно одне − такі виставки допомагають людям не втрачати відчуття казки і залишатися людьми».

lyalka-4

І це таки так є. Бо, як розповіла «Львівській газеті» одна з авторок виставки Лариса Вронська з Одеси, яка у львівському фестивалі ляльок бере участь уперше, вона й сама була вражена, коли з’ясувала, що за її авторськими ляльками запитують в основному, щоб подарувати їх дорослим.

lyalka-5

«Як правило, питають чоловіки, щоб подарувати ці ляльки своїм дружинам, − ділилася думками професійний живописець Лариса Вронська. − І що стало для мне цілковитим відкриттям – вагітним дружинам. Очевидно, людина мусить зберігати в собі крихту дитинства, інакше все позбавляється сенсу Я вже три роки займаюся ляльками, і коли йдеться про ляльку як про мистецький твір, то тільки раз людина захотіла купити його сама для себе, а всі рази чоловіки хотіли подарувати їх своїм коханим».

lyalka-6

Особисто я цих чоловіків дуже розумію, бо ляльки Лариси Вронської справді дуже цікаві й трудоємкі. Художниця не боїться експериментувати, поєднуючи в одній ляльці різні техніки та види мистецтва: тут і скульптура, і живопис, і шиття, і вишивка, і розпис, і бісероплетіння, і багато чого іншого. Вона не зациклена на швидкому результаті, а тому одну ляльку може робити від шести місяців до року. І то того варте.

lyalka-7

«Я постійно хочу щось вдосконалити, − знову слово цій цікавій лялькарці. – Бо так уже, напевно, є, якщо хтось чимось серйозно займається, воно починає полонити всі його думки. Якось побачила на фото неймовірно цікаву маріонетку, яка була дуже злою, і несподівано сама для себе захотіла виготовити щось цілком протилежне за настроєм. І ось уже скоро буде четвертий рік, як живу ляльками. Ба більше – вони відтіснили мій живопис. Маю таку натуру, що постійно хочу все вдосконалити, а тому той, хто купує ці ляльки, рятує їх від безконечної над ними праці».

lyalka-8

У кожного лялькаря шлях до авторської ляльки власний. Як правило, завжди несподіваний і цікавий. Можливо, ще й тому в підсумку – знову нашій увазі напоєний фантазією та добротою людських рук світ дитинства чи ностальгії за ним. Світ, у якому просто не можна не почути голосу дитини у власній душі. А отже, ще раз яскраво відчути – ти живеш…

lyalka-9

Фото Ярини Коваль