Барокові сади Святого Юра

У Львові хочуть відновити Митрополичі сади поблизу церкви Юра

   Мирослава Іваник   5017  

Фото: mapio.net

Розкішні тераси, лавочки для відпочинку та прогулянкові доріжки – простір довкола святині зможе стати популярною зеленою зоною. УГКЦ разом із Фундацією духовного відродження працює над ухвалою Львівської міської ради, яка закріпить землю за церквою та дозволить розробляти проект реконструкції занедбаних Митрополичих садів.

Ідеться про барокові сади, що є частиною комплексу Святоюрського собору і простягаються від храму вниз, уздовж гори. За словами головного архітектора проекту реставрації Святоюрського комплексу Лідії Горницької, розпланування території і барокові сади постали разом з комплексом собору Святого Юра ще наприкінці XVIII століття.

«До цього спонукала тогочасна мода. Насправді храм підлаштовували під великий ансамбль, а не будували лише одну споруду. Тому, наприклад, і вхід є неканонічним – він розташований не зі сходу, а із заходу», − пояснює «Львівські газеті» Лідія Горницька і зазначає: барокові сади були дуже складні композиційно, розпланування мало риси барокової архітектури.

Фото: uk.wikipedia.org

Фото: uk.wikipedia.org

Перший декоративний сад на терасах гори розбили у 1762−1771 роках, після смерті Меретина – головного архітектора Святоюрського собору. За час більш як 300-літньої історії сад не раз змінював вигляд, з регулярного терасового саду він поступово ставав пейзажним. На початку XX сторіччя на цих схилах було розплановано та висаджено фруктовий сад.

Фото: uk.wikipedia.org

Фото: uk.wikipedia.org

Суттєво змінилися сади вже після Другої світової війни, коли тут поставили ретрансляційні вежі, які використовували також для глушіння сигналу небажаних частот, територію фактично закрили й дуже занедбали.

1998 року комплекс собору Святого Юра разом із садами став частиною території пам’ятки ЮНЕСКО. Тоді ж Львів зобов’язався демонтувати радянські вежі. Демонтаж останньої триває і має от-от завершитися.

Нині землю колись розкішних Митрополичих садів фактично розділено на три частини. Лише невеликий шмат належить церкві. Більшість же території – власність міста.

«Ведуться переговори про передання цієї території церкві, але з умовою, щоб вона мала рекреаційне навантаження. Важливо, щоб земельні питання вирішили, адже програму реставрації та адаптації садів треба робити в цілому. Йдеться про територію ЮНЕСКО, і вона потребує дуже копіткої роботи», − пояснює заступник директорі НДІ пам’яткоохоронних досліджень Мінкульту Микола Гайда.

Земельні справи, за словами головного архітектора міста Юліана Чаплінського, залагодять до кінця року. Спершу міська рада має ухвалити детальний план території цього району, а вже потім закріпити землю за церквою.

«За домовленостями з церквою, це мають залишитися землі рекреації. Церкві не передадуть лише невеликий шмат землі. Компанія, яка мала радіолокаційну вежу, просить міську раду залишити за нею оренду землі, оскільки там залишаються їхні кабелі. Але це ділянка приблизно 10х10 і мало впливає на ситуацію», − зазначає пан Чаплінський.

Фото: photo-lviv.in.ua

Фото: photo-lviv.in.ua

Як саме виглядатимуть оновлені сади, вирішить проект реконструкції. За словами головного архітектора міста, у міськраді планують організувати міжнародний конкурс на найкращу концепцію облаштування майбутніх садів.

«У нас немає ландшафтних дизайнерів достатньо високого класу, щоб проектувати такий об’єкт», − говорить Юліан Чаплінський.

Фото: uatalks.com

Фото: photo-lviv.in.ua

У церкві ж декларують – оновлені сади повинні відображати відкритість до людей. Простір планують зробити відкритим для відвідувачів, проводити тут мистецькі акції та зустрічі.