«Зустріч» з борщівником: перша допомога

З опіками різного ступеня до Львівського опікового центру вже звернулося понад 10 осіб. Більшість із них – діти

     4417  

Фото: munkach.com

Як повідомив «Львівську газету» завідувач опікового центру Василь Савчин, насправді осіб, які потерпіли від дії борщівника, значно більше. Ті, в кого незначні опіки, лікуються вдома самотужки. Частина постраждалих зверталася по медичну допомогу до районних лікарень, а в опіковому центрі надавали допомогу львів’янам і тим, у кого були глибокі опіки. Найбільше прикрій зустрічі з борщівником піддаються міські діти. Сільські здебільшого знають, що цю рослину слід обходити десятою дорогою.

Сік рослини, потрапляючи на шкіру, викликає сильні опіки

Як розповів Ігор Дидів, доцент кафедри Львівського національного аграрного університету, борщівник є найнебезпечнішим у період цвітіння. А цвіте він практично все літо.

«Борщівник (його ще називають ведмежа лапа) свою недобру славу здобув через велику кількість фурокумаринів – речовин, які містять стебла і листя рослини і які при контакті зі шкірою викликають опіки, – каже Ігор Володимирович. – Річ у тім, що сік рослини, потрапляючи на шкіру, збільшує чутливість до ультрафіолету. Така властивість рослин називається фототоксичністю. Ця рослина підступна ще й тим, що опік може з’явитися не відразу, а через кілька годин і навіть кілька днів. Особливо якщо ділянка тіла, яка контактувала з рослиною, потрапить під дію сонячних променів. Іноді, щоб отримати опік, достатньо просто пройти по зарослій борщівником місцевості, відкритій для сонця».

Окрім того, борщівник є сильним алергеном. Рослина виділяє безліч ефірних масел, має різкий характерний запах, який можна відчути за кілька метрів.

Нерідко діти, особливо міські, не знаючи про небезпечну рослину, роблять зі стебел борщівника свистунці, що призводить до опіку слизової рота й губ.

Нині, виїжджаючи на природу, можна побачити таку картину: стебло і квітку борщівника скошено, а листя залишилися. Батьки навчили дітей оберігатися велетенської квітки, а про небезпечне листя попередити забули. А малечі доволі часто конче хочеться щось зірвати, а надто великий листочок, і зробити з нього парасольку для ляльки чи дах для її хатки. Завершуються ж такі ігри опіками, нерідко глибокими, які загоюються довше і значно гірше, ніж звичайні.

Перша допомога при опіках борщівником

Якщо впродовж півтори хвилини контактувати з борщівник, а згодом побути дві хвилини на сонці, то на шкірі виникають червоні плями й бульбашки. Це опік першого ступеня.

Коли ж у контакті з рослиною перебувати довше, то може підвищитися температура, виникнути озноб, головний біль і запаморочення, а шкіра вкривається великими пухирями. Якщо в них потрапить інфекція, то на їхньому місці виникають виразки, які погано гояться і залишають після себе білі рубці.

Тож якщо все-таки відбувся контакт з борщівником, завідувач опікового відділення Василь Савчин радить якомога швидше змити зі шкіри сік рослини. Для цього найкраще використовувати мильні розчини або розчин із харчовою содою. Якщо це сталося на природі, й ні мила, ні соди під руками нема, слід просто промити водою руки й ділянку тіла, яка мала контакт із рослиною. Якщо й води немає, акуратно промокніть місце ураження серветкою, але так, щоб не розмазувати сік по шкірі. Закрийте ділянку тіла, що контактувала з борщівником, від прямого потрапляння на неї сонячних променів. А вже вдома промийте мильним розчином господарського мила. Після цього на обпечену ділянку потрібно накласти серветку, змочену в розчині фурациліну. Для примочок можна також використовувати міцний чорний чай, кору дуба (одна столову ложку подрібненої кори на дві склянки води, кип’ятити 10 хвилин). Підійде також гель «Рятувальник»,аерозоль «Пантенол».

Якщо опіки більш серйозні та зливаються з пухирями, у постраждалого підвищилася температура тіла, з’явилися алергічні реакції, або коли опіки отримали маленькі діти, слід негайно звернутися по медичну допомогу до лікаря.

Леся Бущак