У Львові планують відкрити Центр трансплантації кісткового мозку

Його створення ініціює громадськість

     5536  

Фото: архів

І закликає доєднатися до цього проекту меценатів, спонсорів, волонтерів, небайдужих громадян. З надією, що згодом до нього долучиться і держава.

Рятуйся, хто як може

…Днями у «Фейсбуці» лікарі поширили посилання такого змісту: чотирирічному львів’янину терміново потрібна допомога. Діагноз «рак» йому поставили два роки тому. Нещодавно у хлопчика стався рецидив. Урятувати дитину може тільки трансплантація кісткового мозку. Батьки вже шукають клініку за кордоном, але такі операції коштують фантастичні суми – 120-160 тис. євро.

Схожі благання про допомогу лунають доволі часто. Люди залазять у борги, продають усе, що можуть, але самотужки зібрати потрібну суму для порятунку дитини більшість батьків не може. На державу в такому разі надії майже немає.

«Щороку лише на Львівщині 6-8 дітей потребують пересадки кісткового мозку, – розповів головний лікар Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медичного центру Андрій Синюта. – В інших областях Західної України приблизно така ж ситуація».

Усі шукають порятунку за межами України: одні в Польщі, Білорусі, інші – в Італії, Німеччині, Ізраїлі тощо. Тобто, ми інвестуємо гроші в розвиток медицини інших країн, в Україні ж у цьому плані за останні 20 років фактично жодних позитивних зрушень. А в нас операції з трансплантації кісткового мозку були б значно дешевші. Окрім того, було б знято ще одну важливу проблему – мовний бар’єр. Уявляєте, як почуваються в закордонній клініці батьки хворої дитини, які не знають іноземної мови? Адже перекладач не буде з ними днювати й ночувати, його послуги треба оплачувати. Тому ідея створення центру трансплантації кісткового мозку зараз дуже на часі.

У центрі рятуватимуть дітей з усієї Західної України

Мова йде про створення центру, в якому лікували б діток з усього західного регіону. Сьогодні у Західноукраїнському спеціалізованому дитячому медичному центрі лікують дітей з 19 областей України. І хоч відділення гематології є й у інших областях, хворих діток батьки везуть до Львова, бо львівські медики мають великий досвід у лікуванні пацієнтів із захворюваннями крові. Майже всі вони стажувалися у провідних клініках Європи, США, тож для них не становитиме проблеми освоїти операції з пересадки кісткового мозку. І ці операції, як розповів Андрій Синюта, не належать до архіскладних.

«Процедура чимось нагадує забір крові з вени. Донору вставляють у вени дві голки. З однієї через трубки надходить кров у спеціальний апарат, де з неї забирають певну частину стовбурових клітин, а через іншу голку людині повертають назад її кров із незначними втратами кров’яних клітин», – пояснив Андрій Синюта.

А ось підготувати пацієнта до пересадки кісткового мозку вже значно складніше. Спершу хворому за допомогою медикаментів повністю вбивають його власний кістковий мозок. Тобто, імунна система пацієнта опиняється на нулі. У цей період він дуже легко може підхопити будь-яку інфекцію. Щоб цього не сталося, пацієнт має перебувати у спеціальних боксах, де все не просто стерильне, а надстерильне.

Утім львівські медики знають, як забезпечити такі умови. Проблема в іншому: для створення такого центру потрібні гроші, і чималі. Як розповів Андрій Синюта, центр планують створити на базі Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медичного центру – добудувати ще один поверх над поліклінікою.

Спершу слід провести експертизу, яка показала б, чи можна проводити таку надбудову. Згодом виготовити проектно-кошторисну документацію, побудувати корпус. На все це потрібні гроші, яких наразі нема. Але найдорожче – це обладнання. За підрахунками, які проводили кілька років тому, вартість необхідного обладнання – понад 5 млн євро: це й відповідні холодильники, які охолоджують стовбурні клітини крові до -80°C, сепаратори крові, спеціальні системи вентиляції тощо.

«Ми лікуємо дітей, і в нас нема людей, які вміють написати проект, скласти кошторис, провести детальні розрахунки. Тому дуже сподіваємося, що нас підтримає громада, фахівці з числа небайдужих громадян», – каже Андрій Синюта.

Без зміни законодавства справу не зрушити з місця

Ще одна проблема, яка не дозволяє рухатися вперед, – українське законодавство. У нього слід вносити відповідні зміни, бо без них питання трансплантації у нашій країні з місця не зрушить. Щоправда, Верховна Рада ухвалила у першому читанні закон щодо трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людини.

Появі цього закону сприяв високий рівень смертності серед осіб, які могли б вижити за умов трансплантації органів від померлих донорів. А за прогнозами експертів, у середині третього тисячоліття 50% хірургічних операцій будуть пов’язані саме з пересадкою органів людини.

Зараз закон, який ухвалили в першому читанні, на доопрацюванні, в нього вносять відповідні поправки. Згідно з ним, донорами ставатимуть лише ті люди, які ще за життя напишуть заяву, що дають згоду в разі своєї смерті на вилучення органів для порятунку інших людини.

Однак фахівці кажуть, що ухвалення цього закону на таких умовах не надто просуне питання трансплантації вперед, бо людей, які писатимуть такі заяви, може бути небагато. Тут потрібно проводити велику просвітницьку роботу. За даними медиків, в Україні щорічно гине від 40 до 60 потенційних донорів на 1 млн. населення, що становить близько 3 тисячі донорів, які могли б урятувати життя 10 тисячам хворим.

Утім, під лежачий камінь вода не тече. Треба з чогось починати, бо ми опинилися у ситуації, коли порятунок потопельника – справа рук самого потопельника. Тож львівські лікарі, волонтери, громадські активісти, батьки хворих діток закликають згуртуватися і долучитися до створення у Львові Центру трансплантації кісткового мозку. Адже дітей, яких може врятувати лише пересадка кісткового мозку, з кожним роком більшає. І ніхто не знає, в чиї двері завтра постукає біда.

«А центр у Львові таки буде», − оптимістично сказав Андрій Синюта. Віримо, що так і буде. Бо львівська громада вже не раз довела, що здатна робити великі справи.

Леся Бущак