Тест чи стрес: як стати першачком

Як приймають дітей у перший клас

     3469  

Фото: learning.com

Минулого тижня в соціальній мережі Facebook мама майбутнього львівського першокласника написала, що її сина не прийняли до школи, бо він не прийшов конкурсного випробування. Цим дописом поділилося близько тисячі людей, ще кілька сотень дискутували між собою у коментарях. Люди сперечалися щодо законності таких тестувань.

«Львівська газета» дізнавалась, як приймають дітей у перший клас, чи можуть школи проводити вступні випробування та як вони мають відбуватися.

Одна, але не єдина

«Мій старший син навчається у школі №2 вже два роки, тому, коли молодша дитина виросла, ми вирішили теж влаштувати її туди. Ми знали, що там є тестування. Це називається «діагностика готовності до школи». Результати попередніх тестувань, які Іван (молодший син) проходив у садку, були хорошими, вихователька також не мала до нього жодних зауважень. Ми не ідеалізуємо нашого сина, але під час навчання у садку, якщо у когось є якісь проблеми, то вихователі говорять про це батькам. Тому в нас не було причин вважати, що дитина може не пройти якусь діагностику», − розповідає Вікторія Балицька, авторка допису у Facebook.

Під час тестування, крім учителя та психолога, був присутній також батько хлопчика. Діагностика складалася із 4-х завдань, під час яких дитина набирала бали. Одне з них полягало в тому, що дитині треба було намалювати людину. Що більше частин тіла намалює дитина, то вищим буде бал. До прикладу, якщо на малюнку відсутні пальці, вуха, брови чи інші елементи людського тіла, то бал зменшуватимуть.

Ще одним завданням було вибрати з логічного ланцюжка зайву складову. Іванкові було запропоновано три слова «шафа», «стіл» та «підлога». «Ми, як дорослі, розуміємо, що підлога є зайвою, але у своїй дитячій уяві він уявляє кімнату цілісно, тобто стіл та шафу, які стоять на підлозі. Тому він розгубився. Коли потім його запитували, що таке стіл, підлога та шафа, то він пояснив, що підлога – це частина кімнати, а шафа та стіл – меблі», − коментує мама хлопчика.

Згідно з результатами тестування, хлопчик не набрав необхідної кількості балів, тому не може бути зарахованим у перший клас. З такими результатами батьки хлопчика не погоджуються. Коли жінка поділилася пережитим у Facebook, то зрозуміла, що її історія далеко не єдина.

«Дем’ян також на першій співбесіді знітився. Ми не пройшли, а потім раділи, коли дізналися про 36 (!!!) дітей у класі… Спробували чотири школи. Як на мене, не тільки дитину тестують, але й дитина оцінює, чи буде їй комфортно там. Зараз дитина з охотою йде в школу. А в одній школі були такі тести, що Дема втомився від кількості інформації і сам не захотів. Я навіть не знаю, чи він пройшов – ми відмовилися, бо розуміли, що йому буде заскладно», − написала у коментарях Наталка Федечко.

«Іван просто розгубився, він готовий йти в перший клас, адже достатньо розвинений на свій вік. Не розумію, для чого проводити такі тестування. Вони ставлять дітей у рамки і не дозволяють розкрити творчий потенціал», − каже Вікторія Балицька.

Мова закону

Згідно з українським законодавством, право приймати школярів на конкурсній основі мають лише спеціалізовані школи, тобто ті, в яких поглиблено вивчають якісь предмети. СЗШ №2, куди подавала документи сина Вікторія Балицька, є спеціалізованою, там поглиблено вивчають англійську мову. Тому, згідно із законодавством, дирекція може набирати дітей на конкурсній основі.

«Для спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням окремих предметів прийом дітей здійснюється на конкурсній основі – за результатами проведення співбесіди. Якщо це звичайний загальноосвітній заклад без певного спрямування, то набір дітей проводять на безконкурсній основі, але відповідно до визначеної території обслуговування. Тобто перевага надається тим дітям, які живуть поблизу школи», − розповідає заступниця начальника управління освіти Львівської міськради Зоряна Довганик.

За словами Зоряни Довганик, вступна співбесіда у спеціалізованих школах має відбуватися у присутності батьків. Під час неї заборонено перевіряти вміння дитини читати, писати чи рахувати, оскільки формування цих навичок відбувається у процесі навчання дитини у початкових класах. Насамперед на таких співбесідах визначають рівень розумового розвитку дитини, її готовність до систематичного навчання, а також здатність сприймати і вивчати ті предмети, які є спеціалізацією у цій школі.

Якщо дитина не пройде вступного випробування до спеціалізованої школи, то, відповідно, її туди не зарахують.

Прийом учнів до спеціалізованих шкіл здійснюється відповідно до порядку, встановленого Міністерством освіти і науки. За словами Зоряни Довганик, кожен спеціалізований заклад отримує інструкцiю про порядок конкурсного приймання дiтей від МОН, де є рекомендовані тестові завдання.

Якщо дитина не пройде вступного випробування до спеціалізованої школи, то, відповідно, її туди не зарахують. Якщо батьки мають зауваження до роботи конкурсної комісії, вони можуть подати апеляцію. Під час апеляції спеціально створена комісія повторно розглядатиме виконані дитиною завдання. Проведення додаткових випробувань під час апеляції заборонено. Якщо після апеляції у батьків усе ще є скарги, то вони можуть звернутися у районний відділ освіти.

Для прийому до першого класу батькам треба надати копію свідоцтва про народження дитини, медичну картку та заяву на ім’я директора школи. Інших документів для зарахування дитини в перший клас законодавством не передбачено.

Дирекція школи може відмовити зарахувати дитину, якщо та ще не досягла шести років. Якщо у звичайній загальноосвітній школі є вільні місця, то єдиною причиною відмови зарахувати дитину до 1-го класу може стати лише вік: законодавство забороняє приймати дітей, молодших від 5,8 року, тож якщо дитині ще не виповнилося шість, її можуть у школу не прийняти. Якщо вільних місць немає, то перевагу надають тим, чия заява була зареєстрована раніше.

За словами Зоряни Довганик, цьогоріч у міську раду ще не надходили скарги про роботу загальноосвітніх закладів. До слова, у Львові їх 118, серед них 19 гімназій та 15 спеціалізованих шкіл. Повний перелік можна переглянути на сайті міськради.

Психологічний аспект

«Львівська газета» поговорила із Мар’яною Нартіковою, завідувачкою Львівського обласного центру дитячої психотерапії та сімейного консультування, про те, як впливають на дітей такі тестування та як підготувати дитину до школи.

− Спеціалізовані школи можуть проводити для першокласників вступні випробування у форматі співбесіди. Наскільки це може бути стресово для дітей?

− Якщо дитина є готовою до школи, то така співбесіда не буде для неї стресовою. Це одне з випробувань, яке передбачає школа, бо дитині треба буде залишитися у класі, слухати вчителя, виконувати певні завдання. Це один зі стресів школи, який дитина до 11-го класу буде переживати.

− Якщо за результатами співбесіди дитина отримає негативну відповідь і їй відмовлять у зарахуванні до школи, як це може на неї вплинути?

− Коли дитину ведуть у школу, то вона, зважаючи на свій вік, часто ще не усвідомлює того, що відбувається. Результати співбесіди впливають більше на батьків, ніж на дітей. І те, як реагуватимуть діти, залежить від поведінки дорослих, бо вони віддзеркалюють емоції і переживання своїх батьків.

Діти у шестирічному віці є ще маленькими. Часто у них ще немає власних амбіцій, і вони залежні від свого оточення. Якщо дитину на такій співбесіді оцінили добре, й батьки були безмежно щасливі, то дитина матиме позитивне підкріплення і теж почуватиметься добре. Якщо ж мама засмучена і робить із цього трагедію, то дитина переживатиме ті самі емоції.

− Як визначити, чи дитина є готовою до школи?

− Для цього використовують тестові методики. До прикладу, перед тим, як подати документи в школу, дітям необхідно пройти медогляд, на якому малюка оглядає і психолог. Бувають випадки, що ми рекомендуємо батькам не вести дітей у школу, бо вони ще не є достатньо зрілими, але вони не дослухаються до наших порад і роблять, як вважають за потрібне.

Якщо батьки думають, що їхня дитина може не впоратися із шкільними навантаженнями, але все одно відправляють малечу до школи, то це може позначитися на її психіці

Якщо дитину, яка об’єктивно не готова, записують у якусь спеціалізовану школу, де є великі навантаження, то вона може не витримати їх. Як приклад, якщо дитина почала говорити у 3-4 роки, а мала б почати у 1,5, і її влаштовують у спеціалізовану школу з поглибленим вивченням кількох мов, то їй буде складно, вона не впорається з навантаженням.

Якщо батьки думають, що їхня дитина може не впоратися із шкільними навантаженнями, але все одно відправляють малечу до школи, то це може позначитися на її психіці. Коли це повторюється, то ми формуємо «набуту безпорадність», тобто з часом, якщо дитина постійно перебуває у таких умовах, якщо вона пішла надто швидко у школу і не справляється з навантаженнями, то ми змалку формуємо у неї пасивну життєву позицію. Вона думатиме, що у неї нічого не виходить.

Хоча тут ситуація – між двох вогнів. Інколи такі вступні тестування можуть бути й не об’єктивними. У нас є випадки, коли батьки приходять у вересні й просять підписати медичну довідку заднім числом, бо дитина вже пішла в школу. Як вони домовлялися про зарахування – це вже інше питання.

− Як підготувати дитину до школи?

− Це процес не одного місця і навіть року. Вихованням і підготовкою дитини до школи треба займатися завжди, починаючи від народження. Якщо дитина до шести років навчилася, що можна робити, що не можна, а що треба, якщо її навчили ділитися, співчувати, працювати кожен день, тобто вона має чіткий розпорядок дня, то з адаптацією в школі проблем не буде. Дитина нормально соціалізується, бо батьки вчать її тим нормам соціальної поведінки, які мають бути.

З певного віку дитина має знати, що, зайшовши у приміщення, потрібно привітатися, а потім попрощатися з людьми. Знати, як потрібно поводитися у гостях, як себе вести за столом. До шести років ми займаємося формуванням особистості дитини, яка потім розвивається та вдосконалюється. До цього віку зазвичай формується і поведінка. Якщо до шестирічного віку дитині було все дозволено й вона не мала поведінкових меж, то у неї будуть проблеми у школі, адже там потрібно виконувати завдання вчителя.

Підготовка до школи – це, мабуть, підготовка також і батьків. Вони мають усвідомлювати можливості своєї дитини.

Софія Лазуркевич