Мандрувати, щоб відчути дім і що справді живеш

У Львівському палаці мистецтв — живопис Ореста Манюка

     2819  

Фото: Ярина Коваль

Бути у творчості різним – це для митця справді дар. Львівському художникові Оресту Манюку, який відкрив ювілейну ретроспективну персональну виставку у Львівському палаці мистецтв, це вдалося. Принаймні на цю тему на відкритті виставки чимало говорили мистецтвознавці та друзі.

7

Міщанин з вулиці Куркової (як назвав його у своєму вітальному слові художник Ігор Гавришкевич), чиї роботи сьогодні зберігаються у близько сорока галерей та музеїв світу, Орест Манюк є людиною, яка де би не з’являлася, стає душею колективу, і художником, шалено прискіпливим до себе.

5

«Я погоджуюся з тезою, що кожного художника творить тільки один відсоток геніальності і 99 відсотків праці, – спілкувалися з ним за іншої нагоди. – Художник – людина доволі лінива, але без самодисципліни нічого не буде. Як колись говорив наш видатний скульптор Еммануїл Мисько, якщо, творячи мистецтво, думати про гроші, які можна за це мистецтво взяти, ці гроші ніколи не прийдуть, якщо думати лише про мистецтво, гроші знайдуть художника самі. Інша необхідна умова доброї творчості — знання школи класицизму. Якщо не знаєш алфавіту, то речення не напишеш. І проплачені статті про твою геніальність теж тобі не допоможуть. Час все поставить на своє місце. Також без чого нічого не буде — мета. Це — основа»

6

Людиною, яка надзвичайно прискіпливо працює над самовдосконаленням, є максимально експресивною і жорсткою стосовно себе, охарактеризував Ореста Манюка проректор Львівської національної академії мистецтв Роман Яців, зауваживши, що цей митець перед жодним середовищем не спасує: « Він невпинний у пошуках краси, надзвичайно цікавий і різноманітний у реакціях на природу, людей, середовише. Ця виставка справді позначена віртуозністю та майстерністю».

13

А доктор мистецтвознавстав Ростислав Шмагало підкреслив, що колорит Львова, Лондона, Парижа, Неаполя, інших місцин, де Оресту Манюку випадало бувати, цей художник показує цілком різним, його твори різні за світлоносносністю, настроєвістю, іншими рисами, але водночас мають те, що об’єднує – цей живопис дуже енергетичний.

4а

«Напевно, це тому, що я багато мандрую, – знову з розмови з Орестом Манюком. – Безперечно, з віком хочеться у цих мандрах більше комфорту, але на користь подорожей я схилятимуся завжди. Адже подорожі розширюють горизонти, вносять у життя багато цікавого й нового, а головне — посилюють відчуття важливості твого власного дому. Мандри дають мені гостре відчуття, що я справді живу!»

11

Ярина Коваль