Грибовичі після трагедії. Що буде зі львівським сміттям?

Трагедія сколихнула Львів на початку тижня. Троє рятувальників загинули внаслідок великого обвалу під час гасіння пожежі на міському сміттєзвалищі Львова. Кілька днів після трагедії у місті говорять про відповідальність чиновників за те, що сталось, та намагаються вирішити проблему міського сміття, адже наразі полігон у Грибовичах закритий і невідомо, чи вдасться домовитись із місцевою громадою про відновлення його роботи.
   Мирослава Іваник   8394  

ГУ ДСНС у Львівській області

Небезпечні Грибовичі

Полігон у Грибовичах – найбільший в Україні та один з найбільших схожих об’єктів у Європі. Його площа займає 33 га. Міська сміттярка почала працювати ще у середині 1950-х років. Екологи не раз били на сполох: за екологічними нормами, припинити експлуатацію полігону мали ще у 1970 роках. Однак пошуки альтернативної ділянки не давали результату, тож вивіз сміття у Грибовичі продовжували. Ще з 1990-х років закрити сміттєзвалище обіцяють ледь не кожного року. Львівська облрада 2000 р. вирішила, що з 1 січня 2006 р. припинить експлуатацію звалища та знайде нове місце для вивезення побутових відходів. У 2010 році в ЛКП «Збиранка», що обслуговує Грибовицьке сміттєзвалище, відкликали висновок державного санітарного лікаря про можливість утилізації там твердих побутових відходів. Тобто фактично після цього львівську сміттярку мали би закрити. Однак цього так і не зробили.

Щоразу міська влада Львова йшла на переговори з громадою ближніх до полігону сіл – Великі Грибовичі та Малехів – і домовлялась про подальше вивезення сміття. Натомість Львів будував для сіл школу, водопровід, дорогу тощо. Але міська влада не вирішувала основної проблеми – закриття сміттєзвалища.

Проблема Грибовичів не лише у купі сміття, яка місцями сягає висоти 65 метрів, але і в біогазі, який робить полігон вибухонебезпечним, а також – шкідливих інфільтратах, які там утворюються. Окреме питання – п’ять гудронових озер, які є на території сміттєзвалища. Загалом вони містять 200 тонн відходів нафтомаслового виробництва від діяльності ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод». Найбільша небезпека – рідина з цих озер потрапляє у ґрунт та підземні води. Ставки і досі формально на балансі заводу, і саме через їхній баласт він ніяк не може завершити процес банкрутства. Кислі озера кілька разів пробували продати, однак покупця так і не знайшли.

У пошуках інвестора

Вирішити проблему з утилізацією львівського сміття намагались кілька разів, і робили це доволі гучно. Шукали як того, хто рекультивуватиме полігон, так і того, хто погодиться побудувати сміттєпереробний завод. Зокрема, у 2007 році провели міжнародний конкурс з пошуку інвестора, який би взявся за вивезення сміття зі Львова, його сортування та переробку і що найважливіше – побудував новий полігон твердих відходів і рекультивував сміттярку в Грибовичах. Конкурс тривав кілька місяців, свої пропозиції надали чотири фірми: ПП “СЦ – Сервіс – Центр Стрий”, компанія “Екоінтек”, ТзОВ “Грінко – Львів” і ТзОВ “Річікляджі” (Італія), однак переможця у міській раді так і не визначили.

У 2008 – 2010 рр. у конкурсі на будівництво сміттєпереробного заводу брали участь дві компанії з Німеччини та одна з Польщі. До конкурсу на сміттєспалювальний завод долучилися представники Франції, Іспанії, ОАЕ та України. Однак щоразу конкурс закінчувався нічим.

Загалом, за інформацією Львівської обласної організації партії УКРОП, львівська влада відмовила 43 фірмам із 14 країн світу у будівництві сміттєпереробного заводу на території Грибовицького сміттєзвалища.

Львівська влада відмовила 43 фірмам із 14 країн світу у будівництві сміттєпереробного заводу на території Грибовицького сміттєзвалища

«Були реальні інвестори, наприклад, фірма, що має сміттєспалювальні заводи у Чехії, – переконаний еколог та колишній депутат Львівської міської ради Мирон Колодко. – Але конкурси та переговори з інвесторами ніколи не афішували. То, очевидно, й серйозно не розглядали. Якщо інвестора справді шукали, ці питання мали розглядати фахівці. Натомість завжди у серйозних питаннях сміттєзвалища була темнота. Не думаю, що міський голова Львова Андрій Садовий може відрізнити хороший проект від поганого. Були лише загальні фрази, і ніхто не знав, хто що насправді пропонує і робить. Роблю висновок: якщо все так приховується, там шукають власні інтереси, інтереси власної кишені».

Щоразу сміттєва тема супроводжувалась політичними заявами. Зокрема, побудувати сміттєпереробний завод для Львова протягом п’яти років обіцяли у 2010 році представники ВО «Свобода», яке тоді взяло більшість у Львівській міській раді. Вирішити проблеми старого полігону обіцяв у своїй останній передвиборчій програмі і міський голова Львова Андрій Садовий.

Єдине ж, на що реально спромоглись у міській раді, так це наприкінці 2011 року укласти договір з інститутом «Гірхімпром» на розробку проектно-кошторисної документації з рекультивації Грибовицького сміттєзвалища. У 2013 році така документація була готова. За підрахунками фахівців «Гірхімпрому», для поетапного закриття найбільшої української сміттярки потрібно 10 років і, на той час, 213 млн грн.

Що зі сміттям зараз?

Сьогодні сміття зі Львова вивозять. Однак не у Грибовичі. Після трагедії місто тимчасово припинило експлуатувати полігон. Відходи вивозять на інші ділянки. Однак довго так тривати не може.

«Ми працюємо доти, доки є можливість розвантажувати сміття. Вивезення на Грибовичі тимчасово призупинили. Мені важко сказати, скільки часу це може продовжуватись, бо це залежить від спроможності локальних полігонів приймати потік львівського сміття. На жаль, об’єми величезні. Йдеться про тисячу тонн на день. І про це треба відверто говорити, і вирішувати проблему. Ми зараз робимо все, щоб працювати оперативно і щоб не було перенакопичення сміття у місті. Ми працюємо і будемо працювати. На жаль, не все встигаємо, за що просимо вибачення», – прокоментував «Львівській газеті» директор ТОВ «АВЕ Львів» Олег Гайовишин.

За словами заступниці голови комісії з надзвичайних ситуацій у Львові Ірини Маруняк, місто сподівається найближчим часом відновити вивезення сміття у Грибовичі, адже така технічна можливість нібито є.

Натомість громада села має іншу думку.

«31 травня ми зібрались на сесію сільської ради. Було присутніх 12 депутатів, і 12 проголосували за закриття полігону. З першого червня ми зупинили діяльність ЛКП «Збиранка». Зараз ми разом з Жовківським районом шукаємо ділянку для нашого сміття. Усі в районі знають, що далі возити сміття у Грибовичі не будуть. Люди категоричні: кажуть, не пустять туди навіть сміття зі свого села», – розповів «Львівській газеті» сільський голова Грибовицької сільської ради Ігор Питель.

Допомога з Європи

Паралельно з вирішенням питання, що ж робити зі львівським сміттям найближчим часом, у міськраді намагаються вирішити проблему на перспективу. Після понеділкової трагедії місто активізувало переговори з Мінрегіонбудом та Європейським інвестиційним банком про виділення кредиту на 25 років під 1,5% річних на суму 40 млн євро для вирішення проблеми сміття у місті. 30 млн євро мають витратити на рекультивацію Грибовицького сміттєзвалища. За словами начальниці управління зовнішньоекономічних відносин та інвестицій ЛМР Ольги Сивак, сума базується на розрахунках інституту «Гірхімпром» під час виготовлення проектно-кошторисної документації.

Ще 10 млн євро мають витратити на будівництво сміттєпереробного заводу. За словами Ірини Маруняк, після підписання угоди з Європейським інвестиційним банком , міська рада вибере ділянку під будівництво сміттєпереробного заводу. Зараз розглядають три потенційні земельні ділянки. Місце їхнього розташування у мерії не розголошують, адже бояться протестів місцевих мешканців.

Місто розглядало 10 потенційних ділянок під будівництво нового полігону та переробного заводу для львівського сміття, однак у кожному випадку наштовхувалось на спротив мешканців сіл

Зокрема, за словами Ольги Сивак, за останні кілька років місто розглядало 10 потенційних ділянок під будівництво нового полігону та переробного заводу для львівського сміття, однак у кожному випадку наштовхувалось на спротив мешканців сіл.

Юридичні і політичні наслідки

Водночас за фактом трагедії на Грибовицькому сміттєзвалищі порушено кримінальну справу та створено слідчо-оперативну групу. Кримінальне провадження відкрито за ч.2 ст.272 (порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою). За словами т.в.о. начальника управління Національної поліції у Львівській області Дмитра Загарії, правоохоронці будуть вилучати всі документи, які стосуються Грибовицького сміттєзвалища. Їхні висновки залежатимуть від висновків багатьох фахівців, які до цього причетні – і екологічної служби, і органів місцевого самоврядування.

А поки триває слідство, політики вже роблять гучні заяви і звинувачують один одного у трагедії, що сталась через невирішене питання Грибовицького сміттєзвалища. Найбільше, очевидно, дістається міському голові Львова Андрію Садовому.

1 червня на сайті єдиної системи місцевих петицій з’явилась петиція про відставку Андрія Садового з посади мера Львова.

Читайте також: Петиція за відставку міського голови Андрія Садового набрала 1000 голосів за неповні 3 дні

«За службову халатність, корупцію в мерії та саботування спорудження сміттєпереробного заводу на місці Грибовицького сміттєзвалища, що призвело до екологічного лиха та низки трагічних подій довкола цієї катастрофи – позбавити міського голову міста Львова – А. І. Садового повноважень очільника міста та визнати роботу виконавчих органів ЛМР незадовільною. Факти, за які передбачена кримінальна відповідальність подати на розгляд компетентних органів», – йдеться у тексті петиції.

За неповні три дні вона набрала необхідних тисячу голосів. Тобто набрала необхідну кількість підтримки, аби далі її розглянула міська влада – виконавчі органи та, за бажанням, депутати. Щоправда, юридична сила такого кроку сумнівна. Міський голова Львова Андрій Садовий вже заявив, що визнає свою відповідальність, однак йти у відставку не має наміру. Та й депутати уже довели свою неспроможність реалізувати таку ідею. 31 травня у Львові відбулася позачергова сесія Львівської міської ради у питанні Грибовицького сміттєзвалища. На ній фракція ВО «Свобода», яка є найбільш опозиційною до мера, винесла на розгляд депутатів питання про недовіру міському голові. Проте більшість ініціативу не підтримала: за таке рішення проголосували 14 із 64 львівських депутатів. Депутатів зі «Свободи» підтримали також колеги з “Української галицької партії” та ВО “УКРОП”.

Мирослава Іваник