Екзотичний Львів

У Стрийському парку відновлюють оранжерею, яка може стати домівкою для вуличних екзотичних рослин

     5129  

Фото: botanicgarden.lnu.edu.ua

Вулицям і паркам Львова планують додати екзотики. Крім звичних сакур та магнолій, у місті можуть рости також бананові дерева та пальми. Однак рости просто неба вони будуть лише у теплі місяці року, взимку ж їх ховатимуть у приміщення.

Які екзоти росли у Львові, чому не ростуть зараз і де львів’янам шукати екзотичні рослини, нині дізнавалася «Львівська газета».

Міська екзотика

За словами директора Ботанічного саду Львівського університету Андрія Прокопіва, у Європі зараз набувають популярності екзотичні рослини у міському просторі, поза межами спеціальних закладів. До прикладу, платан, гінко білоба та метасеквої дуже добре зарекомендували себе на вулицях Парижа та Вроцлава. Андрій Прокопів запевняє, що Львів теж не пасе задніх і, щоб побачити екзотичні рослини, не обов’язково йти у Ботанічний сад: достатньо просто добре роздивитися навколо.

Сьогодні у Львові росте немало екзотичних рослин, як у теплицях, так і просто на вулицях міста: від пальм до магнолій та сакур. За часів Польщі у місті росли навіть бананові дерева, які милували око львів’ян біля залізничного вокзалу.

Фото: vk.com/lv_ua/history

Фото: vk.com/lv_ua/history

«У нашому міському середовищі є чимало екзотів, до прикладу, платан та магнолії у Стрийському парку. Не так давно було ініційовано висадження платанів на початку проспекту Чорновола і кулевидних грабів поблизу готелю «Львів». На площі Петрушевича дуже доречно посаджені сакури. Коли ми згадуємо про Ужгород, то треба пам’ятати, що це закарпатська низовина і клімат там тепліший, ніж у нас. Сакури – це теплолюбні рослини, які можуть вражати сильні морози. На площі Петрушевича сакури  оточені будинками, які формують певний захисний екран, що вберігає їх від перетягів, які можуть шкодити їм у зимову пору. Сакури ростуть також і на вул. Городоцькій», – розповідає Андрій Прокопів.

Фото: photo-lviv.in.ua

Фото: photo-lviv.in.ua

Окрім сакур, на площі Петрушевича росте також дерево гінкго, у парку «Погулянка» ростуть метасеквої, а у Стрийському парку – оцтове дерево, а також багато магнолій.

Щодо екзотів у місті, на думку Андрія Прокопіва, треба зважати на кілька обставин. Насамперед це – естетичний вигляд та те, як ці рослини виглядатимуть через 5-10 років. Наступне – це добір рослин, які будуть комфортно себе почувати в міському середовищі, яке є доволі агресивним, зважаючи на автомобільні викиди та людський фактор. Також важливо, щоб ці екзотичні рослини не так легко вражалися шкідниками та хворобами. До прикладу, як це є з гіркокаштаном, якого вражає мінуюча міль.

Ще за часів Польщі, у 1939 році, на вулицях Львова були помітні екзоти: пальми та бананові дерева. Андрій Галушка, начальник управління екології та благоустрою ЛМР, каже, що зараз їх хочуть знову вирощувати та виставляти у місті. За словами Прокопіва, такі дерева справді можуть рости у нашому кліматі, однак лише у літні місяці, коли настануть морози, їх потрібно буде забирати у теплиці.

Фото: zaxid.net

Фото: zaxid.net

«Пригадую ситуацію, коли мер Вільнюса захотів збагатити місто екзотами і висадив пальми навпроти мерії. Ця акція дуже швидко закінчилася з настанням холодів: пальми змерзли і дерева загинули. Єдине, що залишилося зробити – вивести їх на сміттярку. Тому якщо робити якісь схожі акції, то треба обов’язково думати про те, що буде потім. Наш клімат дозволяє реалізовувати такі проекти, однак треба думати про місце, де будуть зберігатися ці рослини», – каже Андрій Прокопів.

Одним із місць, де зимуватимуть рослини, за словами Андрія Галушки, може стати відновлена оранжерея у Стрийському парку.

До кінця року у місті також планують посадити й інші екзотичні рослини. На площі Петрушевича побільшає сакур, на вул. Мазепи висадять червоноквіткові каштани, у Стрийському парку буде рости золотий дощ, у парку «Високий замок» побільшає різного виду магнолій, кущів дейції та ростимуть 10 японських айв.

Повернення теплиці

Фото: portal.lviv.ua

Фото: portal.lviv.ua

Розбиті вікна, уламки скла на підлозі, щурі та відсутність рослин – саме так описують львів’яни оранжерею у Стрийському парку, яка близько 10 років була занедбаною.

«Пам’ятаю, коли там ще росла пальма, їх наче дві було. Одна така велика, красива, а потім не знаю, що сталося. Це місце просто перетворилося на хаос, вікна повибивали, всередину міг залізти будь-хто. І люди так і робили. Крім скла, там ще й шприци можна було побачити, небезпечне місце було. Мами з дітьми намагалися оминати цю теплицю, а мало б бути навпаки. Якщо б її використовували за призначенням і там щось росло, дітям було б цікаво», – розповідає пані Вікторія, яка живе неподалік Стрийського парку.

У міській раді кажуть, що оранжерея припинила функціонування 2005 року, і пояснюють це зростанням ціни на газ, яким її обігрівали.

«Там стояли газові котли, а ціни на газ почали значно зростати, грошей було обмаль, тому вона припинила свою функціонування. Почали відновлювати її зараз, бо якщо б ми цього не зробили, то вона б просто розвалилася. Нам пощастило, що від старої теплиці у доброму стані зберігся каркас, який ми просто почистили та пофарбували. За кілька років він міг би втратити свою стійкість і теплицю потрібно було б відбудовувати з нуля, а це значно дорожче», – прокоментував начальник управління екології та благоустрою ЛМР Андрій Галушка.

На відновлення оранжереї місто виділило 1 050 000 грн. За ці гроші зробили дах із склопакетів полікарбонату, що значно полегшує навантаження на каркас, а також покращує проходження ультрафіолету, адже ці склопакети є тоншими, ніж звичайні. Стіни теплиці є навпаки потовщеними. Однак найголовніше – нова система опалення.

«Основними нашими цілями було втілити сучасні методи обігріву та теплозбереження. Тут встановлено два твердопаливні котли, які працюють на дровах. Під час догляду за парками у місті потрібно обрізати чи зрізати старі, хворі, аварійні дерева, формувати крони дерев. Ми використовуватимемо цю сировину для опалення оранжереї», –- запевнив Андрій Галушка.

Усі ремонтні роботи в оранжереї вже завершено, там навіть відновили та підсвітили фонтан. Однак, як наповнити її у міській раді, ще не вирішили. За словами Андрія Галушки, зараз до обговорення запрошують експертів, зокрема керівництво Ботанічного саду ЛНУ ім. І. Франка. Наразі варіантів конкретних рослин, які могли б рости в оранжереї, ще немає, однак у міськраді кажуть, що хочуть робити акцент на червонокнижних рослинах.

Начальник управління екології і благоустрою ЛМР Андрій Галушка припускає, що у перспективі там могли би оселитись екзотичні рослини, що прикрашатимуть міський простір. Однак, наразі це це лише один із можливих варіантів її наповнення.

Дім для рослин

Фото: botanicgarden.lnu.edu.ua

Фото: botanicgarden.lnu.edu.ua

Найбільше екзотичних рослин сьогодні в Ботанічному саду Львівського університету. За словами директора Андрія Прокопіва, зараз там сконцентровано близько 5 тисяч різних видів рослин, левова частка яких не властива для нашого середовища. Уже 10 років кілька разів на рік двері Ботанічного саду відчиняють для всіх охочих побачити цікаві екзотичні рослини.

Фото: facebook.com/botsad.lnu

Фото: facebook.com/botsad.lnu

Зокрема, пальми, мамонтове дерево, різного виду магнолії, юдове дерево, модрину, кедрові сосни, рододендрони, деревовидні півонії, кизильники, тюльпанові дерева та інші. До слова, саме тут росте фінікова пальма віком понад 125 років, аналогів якій немає у жодному Ботанічному саду Східної Європи.

«Метою Ботанічного саду є зосередити рослини різних кліматичних зон в одному місці, щоб їх можна було використати для навчальних та наукових цілей. Останні 10 років ми влаштовуємо дні відкритих дверей і робимо певні просвітницькі заходи, коли розцвітають різні групи рослин, щоб показати львів’янам ці екзотичні рослини», –  зазначає Андрій Прокопів.

Фото: facebook.com/botsad.lnu

Фото: facebook.com/botsad.lnu

Один з останніх днів відкритих дверей у Ботанічному саду, що відбувався наприкінці квітня, відвідало понад 30 тисяч людей, що свідчить про суттєвий інтерес містян до екзотичних рослин. 5 червня у Ботанічному саду, що на вул. Черемшини, 44, відбудеться ще один день відкритих дверей – львів’янам показуватимуть різнобарвну палітру ірисів.

Софія Лазуркевич