“Розумні” протези для людей, які втратили кінцівки

     2428  

Упродовж двох тижнів у Львові працювала команда з дев’яти фахівців найвищого рівня у галузі протезування і реабілітації зі США, Канади і Великобританії.

Усі вони – волонтери. Головна мета їхнього приїзду до нас – поділитися досвідом, передати свої вміння нашим спеціалістам. Адже в Україні значно побільшало людей, які втратили кінцівки через війну на сході країни.

Багатьох бійців відправляють на протезування за кордон, а коли вони повертаються, то стикаються з проблемою обслуговування протезного виробу. Щось треба поправити, підігнати, пристосувати, адже у людей змінюються параметри тіла, атрофуються м’язи тощо, а фахівців, які могли б допомогти на місці, – нема. Їхати у сервісні центри обслуговування за кордон – дуже дорого.

Закордонні фахівці приїхали до Львова, аби заповнити цю прогалину, навчити наших спеціалістів максимально допомагати людям, що за різних обставин втратили кінцівки, як працювати з сучасними протезами.

– Приїзд закордонних фахівців до Львова відбувся в рамках проекту «Підтримки протезування в Україні», – розповів «Львівській газеті» Андрій Півторан, координатор проекту, член ради директорів Канадсько-українського фонду міжнародної підтримки. – Основним організатором і спонсор цього проекту є Канадсько-український фонд міжнародної підтримки. Цей проект ми робимо в партнерстві з ГО «Простетика» (США), яка займається протезуванням та тренуванням спеціалістів у галузі протезування і реабілітації. Проект стартував торік. Перший етап пройшов торік у Києві, другий етап – у Львові.

Особлива подяка за створення цього проекту нашому земляку – Тарасу Багрію з Дрогобича, який є президентом Конгресу українців Канади, відділ у Торонто. За словами Андрія Півторана, пан Тарас – патріот України і дуже допоміг з організацією збору коштів для проекту.

Тарас Багрій з Дрогобича, президент Конгресу українців Канади, відділ у Торонто

Тарас Багрій з Дрогобича, президент Конгресу українців Канади, відділ у Торонто

Навчання проходило на базі Львівського казенного експериментального протезного підприємства, де до початку проекту спеціально облаштували реабілітаційний центр ерго- та фізіотерапії для осіб з ампутаціями за рекомендаціями спеціалістів проекту підтримки протезування в Україні.

– Ми виступили технічними партнерами цього проекту, – каже Вікторія Оліх, заступник директора з медичної роботи підприємства. – Перейняти досвід фахівців найвищого рівня світу до нас приїхали фізіотерапевти, ерготерапевти, техніки-протезисти зі Львова, Харкова, Одеси, Миколаєва, Києва.

Люди, які втратили кінцівки, показали журналістам, як працюють «розумні» протези. Освоював функції нового протезу й учасник АТО Євгеній Губа, який втратив ногу на сході України. Чоловік не може повірити, що завдяки протезу знову може ходити, підніматися сходами.

«Усіх функцій протеза ще не освоїв, бо тільки вчуся, але мені з ним зручно», ― каже Євген.

Інший учасник АТО, Володимир з Києва, зізнався, що коли одягнув протез, то не хотів його знімати, хотілося без упину ходити, адже до того майже півроку пересувався лише на милицях.

2

Новий протез руки отримав і Андрій Жупник, який втратив руку ще на Майдані. Цей чоловік випромінює оптимізм і може бути прикладом для інших, як не впасти духом, як з ампутованою кінцівкою повноцінно жити. Андрій продемонстрував, які можливості є у біомеханічного протеза. Чоловік розповів, що він дуже зручний, коли треба виконувати якусь роботу вдома, скажімо, встановити розетку, вимикач, користуватися ножем тощо.

У тих, хто має протези, каже Андрій, є велика потреба займатися фізичними вправами, бо якщо не навантажувати руку, м’язова тканина атрофується. А біомеханічний протез дозволяє займатися на перекладинах, виконувати інші вправи. Андрій продемонстрував, як вправно з протезом він грає в теніс, сказав, що легко грає на гітарі.

А міоелектричний протез, або, як його ще називають, «крута рука» має надзвичайні можливості, такі ж, як і людська рука. Рухи протезу активують імпульси м’язів, які отримують сигнал від головного мозку. Таким протезом легко можна взяти і тримати банан, навіть користуватися гаджетами із сенсорними екранами. Такі протези уже встановили чотирьом пораненим бійцям.

Леся Бущак