Жіночий автостоп: безпека у подорожі

     5085  

Львів’янка Софія Лозинська проїхала автостопом вже більше ніж 18 тисяч км, мандруючи Європою та Україною. Дівчина розповідає, що майже завжди автостопить наодинці. Про те, чи такий вид пересування є безпечним для дівчини, правила та поради для початківців Софія розповіла під час лекції у Першій львівській медіатеці, яку організував Інститут суспільних ініціатив.

Понад три десятки людей прийшло послухати львівську мандрівницю. «Львівська газета» записала найцікавіші тези лекції.

У Першій львівській медіатеці відбулася лекція про жіночий автостоп

У Першій львівській медіатеці відбулася лекція про жіночий автостоп

Польський старт

Перший досвід автостопу в мене був десь 10 років тому: ми з подругою їхали з Перемишля до Вроцлава. Моя подруга вже не вперше так їхала, тому я отримала від неї певні вказівки. Далі я їхала з Варшави до Гданська й назад – це була моя друга подорож автостопом і перша, в яку я вирушала сама. Мені було страшно, але страх минає одразу після того, як тобі зупиняється перша машина і ти починаєш розмовляти з водієм.

Далі були вже триваліші мандрівки. Одна з перших почалася у Перемишлі, я подорожувала Польщею, Німеччиною, була у Брюсселі, Парижі та Леоні, де брала участь у волонтерському таборі. Коли закінчила університет і почала працювати, автостопом намагаюся їздити на менші дистанції, до прикладу, 300 км, адже вже є певне обмеження у часі.

Правила безпечного автостопу для дівчат

Коли починала автостопити, а це приблизно було 2007 року, відчувала себе таким «дитям світу»: мені здавалося, що всі будуть раді мені допомогти. Так воно й було, однак з часом зрозуміла, що світ не такий уже й безпечний.

Зі свого досвіду можу сказати, як зробити жіночий автостоп безпечнішим. Зовнішній вигляд – це перше, на що звертає увагу водій, коли бачить вас на дорозі. Ваш вигляд має бути асексуальним, тобто жодних коротких спідниць чи шортів. Тіло має бути закритим, тому штани чи довга спідниця та блузка без глибокого декольте є найкращими варіантами.

Для безпечного автостопу не можна вдягатися в сексуальний одяг або щось схоже. Це - приклад, як не треба виглядати під час автостопу

Для безпечного автостопу не можна вдягатися в сексуальний одяг або щось схоже. Це – приклад, як не треба виглядати під час автостопу

У мене є таке застереження: не сідати в машину, де є більше ніж один чоловік. Це може бути чоловік і жінка, з ними можуть бути діти. Якщо дівчина подорожує сама, то шанс захистити себе буде значно більшим, якщо на неї нападатиме один чоловік, ніж якщо їх буде кілька. Однак можуть бути і винятки. Якщо ви не відчуваєте, що люди, які вам зупинилися, можуть бути небезпечними, то можете сідати до них у машину.

Зізнаюся, що під час перших поїздок у мене було доволі упереджене ставлення до темношкірих та до людей східної зовнішності (араби, мусульмани). Це неправильно, однак я не хотіла сідати до них в автівку. Якщо інтуїція підказує вам, що краще не сідати в машину, то краще цього не робити.

Якщо інтуїція підказує вам, що ліпше не сідати в машину, то краще цього не робити.

Під час перших подорожей завжди намагалася відправляти повідомлення близьким людям з номером машини, в якій їду. Якщо з вами щось трапиться, то близькі принаймні знатимуть, у яку машину ви сідали востаннє. Це також корисно записати і для себе, щоб, якщо до прикладу йдеш у туалет, знати номер авто, куди маєш повернутися.

Усі важливі речі, документи та частину грошей зберігайте біля себе, в окремій сумці чи «бананці». Гроші, до речі, не варто зберігати всі в одному місці. Намагайтеся розділити й зберігати їх принаймні у трьох різних місцях. Щодо самого наплічника, то раджу купувати на 30-50 літрів, не більший. Також важливо, щоб він був вузьким та довгим, у такому разі його можна тримати в салоні машини і не треба буде класти в багажник, адже він є компактніший.

Для дівчат також пораджу мати при собі газовий балончик. За весь час мандрів жодного разу ним не скористалася, але у разі небезпеки знаю, що можу це зробити. Тут, знову ж таки, все залежить від людей. У мене були випадки, коли ми з водієм знаходили спільну мову, і я забувала про те, що у мене є газовий балончик, а було навпаки, коли всю дорогу тримала руку в кишені й була готова до захисту.

Де «ловити» машину?

Найкраще ставати на виїздах з міста, на заправках або на «вильотних» дорогах. Можна користуватися сервісом http://hitchwiki.org/, де є багато корисної інформації про точки для автостопу та маршруту, там також можна поспілкуватися з мандрівниками, які можуть дати потрібну інформацію.

Важливим є те, що за кордоном і в нас заборонено автостопити на автобанах. У деяких країнах, зокрема, поблизу Амстердама в Голландії є спеціальні місця для «стопу». Вони називаються lifters або liftplaats. У таких місцях є дорожні знаки із зображенням піднятого пальця – знаку автостопу.

За кордоном є спеціальні місця для «стопу», позначені піднятим пальцем

За кордоном є спеціальні місця для «стопу», позначені піднятим пальцем

Найдовше я чекала машину 6,5 години. Це було поблизу якогось французького села. Потім мені все-таки зупинилася автівка, однак, якщо ви довго стоїте на одному місці, то, мабуть, варто змінювати його й поступово рухатися до наступної точки самотужки.

Коли вам зупиняється машина, у вас є лічені хвилини для того, щоб вирішити, сідати у неї чи ні. Вам варто оцінити місце, на якому ви «стопите», і відстань, на яку вас може підвезти водій. Бувало так, що я відмовляла водіям і чекала на машину, яка візьме мене не на 60, а на 1000 км. І таке траплялося.

Також треба одразу дізнатися, чи буде водій кудись заїжджати по дорозі. У мене були випадки, коли водій мені сказав, що він ще заїде до тітки в гості, вип’є чаю, поїсть, і тоді ми зможемо їхати далі. Ця зупинка зайняла у мене кілька годин. Тому про такі речі варто говорити заздалегідь, щоб ви могли розпланувати собі час і зважити, чи це вам підходить.

Важливою також є пора дня. Якщо це ранок чи день, то у вас є достатньо часу, щоб знайти попутку. Однак якщо це вечір, то вам слід або сідати в машину, яка їде у потрібному напрямку протягом ночі, щоб ви могли переночувати, або ж залишитися на заправці чи у місті, якщо є можливість туди дістатися. На деяких заправках можна розкладати намети або перечекати ніч у дорожньому кафе. Я стоплю сама, тому в наметі почуваюся незатишно, але завжди ношу зі собою спальник. Його можна розкласти будь-де.

«Завжди ношу зі собою спальник: його можна розкласти будь-де», - Софія Лозинська

«Завжди ношу зі собою спальник: його можна розкласти будь-де», – Софія Лозинська

Довіра також є важливою, якщо вам з якихось причин не подобається водій, то ви завжди можете перепросити й сказати, що вам з ним не по дорозі. Якщо ви вже сіли в машину, то пам’ятайте, що найчастіше вас беруть тому, що водію хочеться компанії і ви маєте з ним говорити та розважати його. Це як певна плата за те, що він взяв вас.

У машині ви є гостем, тому не варто нахабніти й поводити себе, як удома та розкидати свої речі по салону. У мене був випадок, що я їхала з одним водієм близько десяти годин, тобто на тривалу відстань, і він запитував, чи може він при мені закурити. Я відповіла, що звичайно, адже це його машина, і якщо він курить, то все одно не витримає довго без цього. Я дуже не люблю сигаретний дим, але з мого боку це було б не гарно, якби я ставила свої вимоги, тому я лише попросила відчинити вікно.

Екстремальні ситуації

За весь час подорожування автостопом у мене не було якихось екстремальних ситуацій, я керувалася інтуїцією, і все було добре. Пам’ятаю, якось ми з водієм зупинилися на ніч на паркінгу й він не так на мене глянув. Не знаю, чому мені так здалося. У мене зразу такі картинки в голові закрутилися, що він заблокує двері, заслонить вікна і все – не буде мене.

Я пішла в туалет. Пройшла метрів двісті від паркінгу й сиділа всю ніч під деревом, бо не хотіла повертатися в машину. При собі мала меншу сумку з документами, а наплічник залишився в машині. Перечекала я так ніч під тим деревом. Думаю собі: шкода рюкзака. Ранком стукаю у вікно до цього водія, прошу віддати сумку. Він мені його викинув роздратовано, сказав, що я невдячна, й поїхав.

Можливо, моя інтуїція мене підвела, але я вирішила перестрахуватися. Також пам’ятаю, як мені один водій сказав, що він взяв мене в машину, бо у мене є рюкзак, а це означає, що я мандрівниця, а не курва. Я тоді так здивувалася, кажу, що вони ж наче у високих чобітках стоять, у спідницях коротких, а я – в штанах, у куртці. Він мені тоді пояснив, що надворі ж +3 градуси, а вони про здоров’я теж дбають. Потім показав мені дорогою, як вони виглядають: теж у штанах і в теплішій куртці.

У самій дорозі ніяких залицянь від водіїв ніколи не було. Був випадок, коли я «стопила» під Барселоною, мені тоді потрібно було в Сарагосу. Була спека, зупиняється машина, й до мене підходять два чоловіки й кажуть: «Double sex and Saragosa». Мені було дуже бридко, я позадкувала й відповідаю, що ні, не цікавить мене така пропозиція. І вони поїхали собі. Після цього мені всюди непристойні пропозиції увижалися, був певний страх, серце з грудей вискакувало. Однак такі пропозиції, на щастя, велика рідкість.

Номерні знаки

Дуже важливо звертати увагу на номерні знаки автомобілів. Наприклад, коли ви знаходитеся на великому паркінгу з безліччю машин і вам терміново треба знайти наступну попутку, дивіться на номери. Якщо вам потрібно у Францію і ви бачите на машині французькі номери, то є імовірність, що водій їде додому і зможе вас підвезти. Також перші дві літери на номерах, окрім того, що позначають країну, також означають і область країни. Якщо вам потрібно у певний район, то можете загуглити і шукати певні номери.

У мене були випадки, коли українські номери в Європі дуже мені допомагали. Якось я «стопила» з Венеції додому. Стояла біля Венеції зо три години, була спека, мені хотілося плакати. Якась подружня пара підвезла мене до містечка Удин, що недалеко від Австрії. Уже настав вечір, почався дощ, я дуже втомилася. Вони хотіли підвезти мене до найближчої заправки, але побачили авто з українськими номерами. Вони зупинили машину, я підійшла й зрозуміла, що ця автівка не просто з українськими, а з львівськими номерами!

Номерні знаки України

Номерні знаки України

Запитую: «Їдете до Львова?». Каже, що їде. Сказав почекати, поки заправиться. Він, мабуть, ще собі думав, чи варто мене брати, але таки взяв. Це було більше як тисяча кілометрів. Чоловік повертався із заробітків в Іспанії, сім років не був удома, їхав без перерви, то я йому каву робила, канапки давала, допомагала як могла. Він мене висадив біля Солонки, я сіла в маршрутку, приїхала додому, прийняла душ і пішла на пари.

Тоді я ще не знала, що номерні знаки є такими важливими. Був ще один випадок, коли я поверталася з Європи до Львова. «Стоп» був дуже поганим, ніхто не брав мене більше як на 100 км. Мені зупиняється поляк, такий старший пан. Каже, що я дуже худа, що мені треба їсти й таке різне. На автобані ми їдемо в тому ряду, де найбільша швидкість, і він говорить, що кілька хвилин тому ми обігнали якогось українця.

Прошу його, щоб він сповільнив рух і ми зрівнялися з тою автівкою. Водій опустив скло, і я питаю, чи їде він в Україну. Він схвально киває головою, питаю, чи візьме мене із собою – знову киває. Вони з водієм домовилися, де зможуть зробити зупинку, і я пересіла в те авто. Мені тоді так дивно було. Поляк підходить до того водія і каже: «Ти мені її бережи, щоб там без дурощів якихось». Вони поговорили, потиснули руки, і я пересіла в іншу машину.

Вантажівка VS легкові авто

У мандрівників часто виникають дискусії щодо того, чи сідати у вантажівки. Я їздила в різних авто і зі свого досвіду можу сказати про переваги та недоліки обох видів транспорту. Водії вантажівок відповідальні, часто це сімейні люди, яких дома чекають жінка й діти, вони також дуже хороші співрозмовники. Однак вони їдуть повільно та роблять багато зупинок.

Вантажівки є комфортними, адже там є міні-кухня, є місце для сну. Також у такий спосіб комфортно долати довгі відстані, адже якщо ви знайшли машину, яка бере вас на тисячу кілометрів, то, можливо, варто погодитися, навіть якщо це буде трішки довше, ніж на легковиках. Далекобійники можуть узяти легально лише одного пасажира, тому, якщо вас буде більше, то комусь доведеться ховатися на верхній полиці або водій не зможе вас везти.

Водій може знайти вам іншу машину. Далекобійники спілкуються між собою по рації про поліцейських, затори та дорожні ситуації. У мене не було такого, щоб мені знайшли авто, водії завжди давали сигнал, що є дівчинка, яка їде у такому напрямку, чи може її хтось взяти.

Щодо легкових авто, то перевагами є те, що це швидко. Водій може взяти двох і більше пасажирів. Однак це втомливо, адже часто немає де поспати. Також у такий спосіб не завжди проїдеш велику відстань.

Софія Лазуркевич