Сьогодні – Хрещення Господнє

     698  

Інші назви сьогоднішнього свята – Йордан, Водохреще

Хрещення Господнє – день хрещення Іваном Хрестителем Ісуса Христа на річці Йордані на старовинній паломницькій переправі «Віфавара», а також велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке християни східного обряду відзначають 19 січня. Воно збігається зі святом Богоявлення, однак ці свята слід розрізняти, хоча події обох свят відбувалися на одному місці з тими самими особами. Народні назви свята — Йордана (або Ордана), Водохреща.

Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення від Івана Хрестителя на ріці Йордані. Хрещення було символічним і означало те, що як тіло омивається і очищається водою, так і душа людини, яка покаялася й увірувала в Христа, буде очищена від усіх гріхів Христом. Сам Іоанн виголошував: «За мною іде Сильніший за мене, у Якого я недостойний, нахилившись, розв’язати ремінь взуття Його; я хрещу вас водою, а Він буде хрестити вас Духом Святим».

Тієї миті, коли Ісус стояв у річці й молився, Дух у вигляді голуба зійшов на Нього і почувся голос «Ти Син Мій Улюблений, що Я вподобав Його!» (Мр. 1:11). Звідси назва свята Богоявлення. Вважають, що саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці. Адже цього дня, за християнським вченням, з’явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець – у голосі, Син Божий – у плоті, Дух Святий – у вигляді голуба.

За давніми повір’ями, на Водохреща, від опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні й духовні хвороби. Цього дня в містах і селах, де є церкви, святять воду. Віддавна в народі освячену на Водохреще воду вважають своєрідним спасінням від багатьох недуг. Її дають пити тяжкохворим, нею освячують храми, домівки і тварин. Вода, освячена цього дня, не псується, не має запаху, її можна зберігати протягом року.

Цією свяченою водою починається трапеза, нею ж кожний господар кропить усіх членів сім’ї, хату, інші будівлі, криниці.

За давньою традицією, церемонія освячення води відбувалася просто неба, на берегах річок, струмків, озер. Ще напередодні Йордана з льоду вирубували великий хрест («йордан») і ставили його поряд з ополонкою. Скульптурне зображення хреста встановлювали вертикально і нерідко обливали буряковим квасом, від чого воно набирало червоного кольору. Було прийнято також прикрашати хрест барвінком і гілками сосни.

Після Водохреща розпочинався новий весільний сезон, який тривав до Великого посту. Це був час веселощів і дозвілля. Молодь збиралась на вечорниці, сім’ї влаштовували складчини та ходили один до одного в гості з метою наблизити весну.

Народні прикмети:

•          На Водохреща день ясний — хліба будуть чисті, а якщо похмурий — буде у хлібі повно «сажки»;

•          Іде лапатий сніг — на врожай.

•          Якщо похмуро — хліба буде вдосталь.

•          Якщо зоряна ніч — вродяться горіхи і ягоди.

•          Коли на Водохреща випав повний місяць — бути великій воді.

•          Удень іде сніг — на врожай гречки: вранці — ранньої, вдень — середньої, а ввечері — пізньої.

•          Якщо вдень осідає іній, то у відповідний день треба сіяти пшеницю.

•          Під час освячення води йде сніг — добре роїтимуться бджоли і колоситимуться хліба.

За матеріалами Вікіпедії