На захист Грабовича

     473  

Українські письменники, художники, журналісти та науковці звернулися до президента України з відкритим листом на захист професора Гарвардського університету Григорія Грабовича

Поштовхом до цієї публікації стали відкриті листи партії «Свобода», «Правий сектор», Науково-ідеологічного центру імені Донцова та низки інших організацій, в яких засуджують висунення Г. Грабовича на здобуття Шевченківської премії.

У листопаді 2015 року Комітет з Національної премії України ім. Тараса Шевченка оприлюднив  список номінантів на здобуття премії 2016 року. Серед претендентів у номінації «Літературознавство і мистецтвознавство» зазначено ім’я літературознавця Григорія Грабовича.

Григорій Грабович — український і американський літературознавець, професор кафедри української літератури Українського наукового інституту Гарвардського університету, засновник і головний редактор часопису «Критика» та голова Наукового товариства ім. Шевченка у США.

Як зазначено на сайті Комітету з Національної премії України ім. Тараса Шевченка, кандидатура Грабовича була представлена на здобуття премії Інститутом літератури імені Т. Шевченка НАН України за книги «Шевченкові «Гайдамаки»: Поема і критика» та «Шевченко, якого не знаємо. З проблематики символічної автобіографії та сучасної рецепції поета» (видавництво «Критика», 2013, 2014).

Присутність Григорія Грабовича у списку номінантів на найвищу державу премію у галузі культури і мистецтва спричинилася до появи низки відкритих листів.
Зокрема, 8 грудня на сайті «Правого сектору» з’явилася заява з назвою «Українофоб не вартий Шевченківської премії», у якій зазначено, що висунення Грабовича є «блюзнірством і актом наруги над пам’яттю Кобзаря».
14 грудня на сайті Науково-ідеологічного центру імені Дмитра Донцова було опубліковано «Відкритий лист голові та членам Шевченківськогго комітету», підписанти якого вважають, що «поява у списку номінантів на здобуття Шевченківської премії книжок професора Г. Грабовича — це, щонайменше, прикра помилка або провокація».
Автори листа, серед яких письменники Валерій Шевчук, Ігор Калинець, Юрій Мушкетик, літературознавець Віталій Дончик, художник Любомир Медвідь, мовознавець Олександр Пономарів та інші, наголошують на тому, що погляди Грабовича  є  «відверто шевченкофобськими» і закликають членів Шевченківського комітету зняти кандидатуру літературознавця з номінування на премію.
«Упродовж багатьох років він, вдаючись до спекулятивних необґрунтованих гіпотез та маніпулювань, прагне довести, що геніальний український поет — це суперечливий у собі міфотворець, «шаман», «популіст», розірваний між українським та російським світами марґінал, творець «сумнівної соціально-політичної спадщини», а ще — антидержавник, антиреволюціонер, антитрадиціоналіст, антимаскулініст і т. ін.», — ідеться у листі. 
Ще один відкритий лист до членів Шевченківського комітету з’явився на сторінках культурологічного тижневика «Слово Просвіти» 17 грудня. Серед авторів цього листа — письменники Любов Голота, Євген Баран та колишня народна депутатка від Всеукраїнського об’єднання «Свобода», професорка Національного університету «Львівська політехніка» Ірина Фаріон та інші.
Автори цього листа засуджують погляди Григорія Грабовича на постать і творчість Тараса Шевченка, оскільки літературознавець, на думку підписантів, вважає поета «шаманом», «космополітичним універсалістом, розірваним між російським і українським світами», «марґіналом», «богоборцем», «гомосексуалістом» тощо.
Підписанти листа засуджують і «деструктивну щодо національних принципів розбудови української культури й ідентичності» позицію Григорія Грабовича на посаді головного редактора часопису «Критика».
Позицію представників «Свободи», «Правого сектору» та Науково-ідеологічного центру імені Дмитра Донцова підтримав і міністр освіти і науки України Сергій Квіт, який на своїй сторінці у Facebook 20 грудня написав, що Шевченківська премія залишається «загальнонаціональним консолідуючим культурним чинником», а номінування на неї Григорія Грабовича не вважає серйозною подією, оскільки Грабович «не досягнув рівня багатьох літературознавців, які проживають у Сполучених Штатах, в Україні чи навіть у Москві, але при цьому консолідують націю».
«Український інтелектуальний контекст багатий на персонажів, які розглядають вітчизняну гуманітаристику як тло для власної самозакоханості. Українська література не винна», — зазначив Сергій Квіт.
19 грудня на сайті часопису «Критика» було оприлюднено відкритий лист на захист честі Григорія Грабовича, в якому українські інтелектуали звертаються до президента України Петра Порошенка з вимогою реформувати Національну премію України ім. Тараса Шевченка «з метою відновлення довіри до цього інструменту відзначення досягнень в українській культурі, науці та мистецтві». Підписанти цього листа наголошують на тому, що публікації, які поширюють «Правий сектор», «Свобода» та Науково-ідеологічний центр імені Дмитра Донцова, є наклепницькими і побудованими на формулюваннях, вирваних з контексту досліджень професора Грабовича.
«Керуючись своїми застарілими і вкрай політизованими уявленнями про сучасне українське суспільство, ці сили приписують Григорію Грабовичу саме ті висловлення і навішують ті наліпки, які, на їхню думку, найефективніше шокують українців і переконують їх у тому, що присудження йому премії є нібито неприпустимим», — говориться у листі.
На сьогодні цей лист уже підписало понад 200 українських інтелектуалів, серед яких професор університету Канзасу Віталій Чернецький, член-кореспондент НАН УкраїниТамара Гундорова, президент Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу Микола Рябчук, професор Гарвардського університету Сергій Плохій, письменники Оксана Луцишина, Андрій Курков, Петро Мідянка, Софія Андрухович, Євгенія Кононенко, правозахисник Йосиф Зісельс, старший науковий дослідник Інституту євро-атлантичної кооперації Андреас Умланд, проректор Українського католицького університету Мирослав Маринович, історик Ярослав Грицак, журналіст Юрій Макаров, професор Віденського університету Міхаель Мозер, співак Тарас Чубай, художник Матвій Вайсберг та інші.
Через розгортання дискусії та «безпрецедентний напад на особу Григорія Грабовича та його праці» редакція «Критики» відкрила вільний доступ до всіх публікацій Григорія Грабовича на сайті часопису.
«Українська правда»
Виноски. 1. Як професор кафедри української літератури імені Дмитра Чижевського у Гарвардському університету і президент Наукового товариства ім. Шевченка у США  Григорій Грабович робить неоціненний вклад у дослідження української літератури та культури на найвищому світовому рівні. Як головний редактор часопису і видавництва «Критика» він є одним із найвпливовіших борців за поширення методів неупередженої та зваженої раціональної дискусії щодо всіх складних питань української історії та культури від давнини до сучасності (з відкритого листа на захист честі Григорія Грабовича).
2. Ми закликаємо українські громадські організації та всіх небайдужих громадян протистояти брудній кампанії проти Григорія Грабовича, а висунення  його на здобуття Шевченківської премії 2015 року сприймаємо, як унікальний шанс розпочати реформу премії, яка вже давно на часі (з відкритого листа на захист честі Григорія Грабовича).