Знати, як «…святі усміхаються»

     396  

Масштабна виставка ікон «Коли святі усміхаються» у Національному музеї у Львові інша, ніж зазвичай організовували в цьому культурному осередку

Бо йдеться не про класичну ікону, де все, як правило, за каноном. А про народну — близько 200 експонатів, де домінанта та щирість емоцій тільки підсилюють створений образ.

Зокрема, йдеться про народні ікони другої половини ХІХ — початку ХХ століття з Буковини, Гуцульщини та Покуття, вибрані для цієї експозиції з музейних збірок та приватних колекцій. Понад рік реставратори повертали до  життя народні ікони з фондів Національного музею, музею «Шевченківський гай», духовної семінарії та приватних колекцій. І схоже, їм це вдалося. Принаймні нинішня виставка аж ніяк не гірша за ті, на яких у 30-х роках минулого століття народну ікону показував землякам перший директор Національного музею Іларіон Свєнціцький.

Як нагадує куратор виставки Роман Зілінко, народна ікона, крім іншого, примітна ще й тим, що її можна впізнати за «місцем народження».Зокрема, у гуцульській є лише кілька персонажів, у буковинській — перелік цих персонажів значно довший. Навть доволі рідкісну святу Доменіку можна побачити.

Як сказано в анотації до виставки, проект «Коли святі усміхаються» є першою спробою їх ширшого висвітлення  та систематизації за хронологією, авторством та іконографією. Виставка, яка однозначно варта загальної уваги, триватиме в Національному музеї до кінця січня наступного року.