Податкові пільги для агросектора треба скасувати – Олексій Голобуцький

     660  

Олексій Голобуцький, заступник директора Агентства моделювання ситуацій, вважає, що сільське господарство — визнаний флагман вітчизняної економіки, який демонструє гарні економічні показники

В 2014 році 84% підприємств галузі отримали прибуток. Галузь має значну бюджетну підтримку: завдяки пільгам, у 2014 році галузь отримала 18,2 млрд гривень додаткового прибутку.

Водночас, наразі в Україні спостерігається домінування аграрних холдингів та великих сільгосппідприємств, в той час як дрібний і середній господарник на селі поступово зникає.

В чому причина такої ситуації? Перш за все, в тому самому механізмі підтримки аграрних підприємств через податкові пільги.
Сьогодні більшість наших співгромадян вважають, що податкові пільги для аграрного сектору – це таке собі природне та «законне» право сільгоспвиробників.

Насправді, будь-які податкові пільги мають надаватися на обмежений, короткий період часу для того, аби допомогти певній галузі вийти із кризи і підвищити власну конкурентоспроможність (зазвичай на 2-3 роки). Щойно цієї мети досягнуто – пільги мають бути скасовані.

Саме так мало бути і в аграрному секторі. Наприклад, свого часу податкові пільги з ПДВ вводилися в Україні з метою звільнити сільгосппідприємства від боргів, які накопичилися в пострадянський час. Такий короткостроковий захід мав стати стимулом для розвитку аграрної галузі.

Втім потім всі «присіли» на спецрежим, який фактично дозволяв мінімізувати оподаткування для галузі. Який результат? Так, наразі аграрний сектор дійсно є флагманом української економіки. Частка АПК у ВВП країни становить близько 10%. Водночас, частка цього сектору в загальному обсязі сплачених податків – рівно вдесятеро менша, і складає лише 1% податкових надходжень до бюджету.В 2014 році через надання податкових пільг с/г галузі, державний бюджет України недоотримав 18,2 млрд гривень.

Більше того: було б добре, якби такий обсяг пільг допомагав перш за все малим та середнім фермерським господарствам. Але це не так: найбільшу частку допомоги отримують саме найбільші підприємства галузі. Близько 560 підприємств, чи 4% від загальної кількості сг підприємств (які займаються вирощуванням технічних культур з високою рентабельністю (соняшник та кукурудза) і які скористались такою пільгою у 2014 році), залишають у себе близько 51 % ПДВ.

За підсумками минулого року, згідно з публічною звітністю великих агрохолдингів, держава «простила» їм близько $300 млн. Найбільший обсяг податкових пільг дістався м’ясним гігантам “Укрлендфармінг” і “Миронівському хлібопродукту”. Тобто замість того, аби бути стимулом для стрімкого підвищення конкурентоздатності галузі, податкові пільги є джерелом збагачення компаній, які вже давно стали надзвичайно потужними економічними гравцями. (Доречи, такий стан справ, коли в аграрному секторі домінують великі холдинги, збереглося тільки у нас, в Росії та Молдові, в той час як в ЄС розвивається перш за все малий і середній сгбізнес).

Саме тому будь-які наміри щодо перегляду пільгової системи для АПК натрапляють на шалений опір аграрного лобі, який ми бачимо сьогодні в нашій країні. Лобісти аграрних корпорацій продовжують виступати проти ухвалення законопроекту “Про створення справедливих умов для реалізації сільгосппродукції та підтримки безпосередніх сільгосптоваровиробників”. А коли хтось і погоджується, що пільги потрібно ліквідувати, то обов’язково з обмеженням: «лише не для тваринної галузі» (тобто тих самих «Укрлендфармінгу» та «МХП»).

Та навіть це – лише частина «айсбергу» проблем, які створюють податкові пільги для аграріїв. Такий стан речей має набагато більші негативні наслідки для суспільства, ніж просто не зовсім справедливе збагачення певних бізнесів.
Пільги спотворюють конкурентне середовище та збільшують податкове навантаження на інші бізнеси. Фактична ставка податку на прибуток сільгоспвиробників в Україні становить 1,4%, в той час як фактична ставка податку на прибуток для всіх інших секторів становить 16%. І поки одна галузь має можливість недоплачувати в бюджет 18 млрд гривень на рік, інші галузі не можуть сподіватися на зменшення податкового навантаження в цілому в країні (наприклад, за рахунок адекватного зменшення ЄСВ для всіх платників податків в цілому). І напроти: ліквідація особливого режиму оподаткування АПК сприятиме створенню рівних і справедливих умов роботи для всіх учасників ринку.

Лобісти аграрної галузі запевняють, що скасування податкових пільг для аграріїв призведе до втрати їхньої конкурентоспроможності на світовому ринку. Але в переважній більшості країн з розвиненим аграрним сектором податкове навантаження в рази більше, ніж у нас. В 2012 році загальний рівень податкових пільг оцінювався для вітчизняного бізнес-сектору в розмірі 8% від загального об’єму виробництва продукції в галузі. Аналогічні показники для країн-основних конкурентів України на світових ринках суттєво різняться: в Бразилії та Австралії –  4%, Чилі – 5%, Нової Зеландії –  2%.
Звичайно, підтримувати сільськогосподарських виробників – потрібно. Але слід робити це так, аби підтримувати тих, хто дійсно лише «стає на ноги», а не тих, хто вже й так «задавив» своїх конкурентів та має надвеликі прибутки. Для підтримки дрібнихі середніх с/г господарств варто запровадити пряму фінансову підтримку у вигляді адресних цільових дотацій для сільгоспвиробників. Лише таким шляхомУкраїна зможе дійсно сприяти розвитку аграрної галузі, а не невеликої купки найбільш «спритних» її гравців, та підвищити справедливість оподаткування різних галузей економіки в цілому.