Ростислав Сорока: Нині основний акцент робимо на європейському напрямі

     1216  

Розмова з Ростиславом Сорокою, головою Регіональної ради підприємців у Львівській області

З ініціативи Західного наукового центру НАН України і МОН України (ЗНЦ, м. Львів) разом з Регіональною радою підприємців у Львівській області (голова — кандидат наук з держуправління Ростислав Сорока) й за участі голови Державного космічного агентства України, доктора технічних наук Олега Уруського у ЗНЦ відбулася робоча зустріч керівників, експертів і провідних фахівців установ космічного й дотичного напрямів Західного регіону на тему «Діяльність установ космічних й суміжних напрямів регіону: шляхи і форми активізації».

Розшифрувати цю тему для ширшого кола поціновувачів (і не тільки) ми попросили кандидата наук з держуправління Ростислава Сороку.

Один із п’ятьох пріоритетів діяльності приладобудівної галузі Львівщини — розвиток космічних технологій

— Пане Ростиславе! Тож на чому зосередили свою увагу науковці?

— Ішлося передусім про пріоритетні завдання наукових закладів та підприємств на сучасному етапі, виробничу та наукову діяльність установ в умовах кризових явищ, пошук дієвих форм і механізмів активізації діяльності відповідних установ. А головне — про підвищення конкурентоспроможності та інноваційності виробництв. Узагалі проблемі конкурентоспроможності присвячено достатню кількість наукових теорій та практичних прикладів їхнього успішного втілення. Для оцінки рівня конкурентоспроможності існують відповідні економічні критерії та підходи.

— Чи існує достатньо факторів для визначення пріоритету для Львівщини цієї високотехнологічної галузі індустрії?

Беручи до уваги інноваційний розвиток регіону за останні десятиліття, можна стверджувати, що якість людського капіталу, одного з найважливіших чинників науково-технічного прогресу, й далі перебуває на доволі високому рівні.

— Можете дещо конкретизувати?

— Зазначу, що наукові школи фундаментального скерування, які виникли у міжвоєнний період, зміцнилися пізніше потужними прикладними інституціями. Переважно напрями досліджень були закритими для широкого загалу, і значною мірою стосувалися розвитку військово-промислового комплексу. Це дало змогу долучитися підприємствам, що виготовляють продукцію подвійного призначення до Державної програми розвитку озброєння і військової техніки принаймні у двох напрямах космічних розробок. Навіть за явно недостатньої державної підтримки підприємств та установ вдалося істотно просунутися в наукових розробках космічних оптичних та радіотехнічних системах моніторингу та зв’язку, а також у наземних системах прийняття та обробки інформації зі штучних супутників Землі. Саме розвиток згаданих тематик дозволив нам вийти на глобальні ринки з високотехнологічними конкурентними продуктами та розробити ефективну маркетингову систему продаж.

За останні два роки на Львівщині вдалося провести велику роботу зі структуризації регіонального бізнес-середовища, відродження де-юре наявних і створення нових галузевих асоціацій та кластерів. Кожна професійна бізнес-спільнота визначила для себе перелік пріоритетних напрямів діяльності, сформувала активні робочі групи за напрямами. Одним із п’ятьох пріоритетів діяльності приладобудівної галузі Львівщини став і напрямок розвитку космічних технологій. Космічною стратегією. України передбачено перспективні проекти, які буде реалізовано за участю львівських виконавців.

У напрямку розширення ринку надання пускових послуг для виведення на орбіту апаратів передбачено:

1) реалізацію міжнародного українсько-бразильського проекту «Циклон-4» з надання пускових послуг з космодрому «Алкантара-2» (хоча станом на сьогодні проект призупинено на невизначений час);

2) відновлення пусків ракетоносіїв за міжнародним проектом «Морський старт»;

3) відновлення реалізації проекту з надання пускових послуг із використанням ракетоносія «Дніпро».

У створенні сучасних ракетоносіїв та ракетних двигунів для іноземних держав передбачено: участь в українсько-американському проекті «Таурас», а також розширення участі в українсько-європейському проекті «Вега».

Участь у виконанні цих та інших програм і космічних проектів до снаги  науково-виробничому комплексу регіону, тим паче, що науковий компонент доволі істотний.

Маємо амбітні плани…

— Кого запросили на цей важливий і потрібний нині, як на нашу думку, захід?

— Керівників установ Національної академії наук і Міністерства освіти та науки України, експертів та провідних фахівців науково-виробничої, наукової та освітньої спільноти космічного й сумісних напрямів Західного регіону.

Це — представники Львівського центру Інституту космічних досліджень НАНУ-ДКАУ, Фізико-механічного інституту ім. Г. Карпенка НАНУ, Карпатського відділення Інституту геофізики ім. С. І. Суботіна НАНУ, Інституту фізики конденсованих систем НАНУ, Інституту прикладних проблем механіки й математики ім. Я. Підстригача НАНУ, НУ «Львівська політехніка», ЛНУ ім. І. Франка, Інституту фізичної оптики ім. О. Г. Влоха, Львівського державного центру науки, інновацій та інформатизації, Тернопільського національного технічного університету ім. І. Пулюя.

А ще — науковці та підприємці з установ відомчого підпорядкування: Державного науково-дослідного підприємства «КОНЕКС», Львівського державного заводу «ЛОРТА», Науково-виробничого підприємства «Карат», ПАТ СКБ «АВІКОС», «СКБ телевізійних систем», Науково-виробничого підприємства «Спаринг-Віст центр» (усі — Львів), Корпорації «Науковий парк «Інноваційно-інвестиційний кластер Тернопілля» (Тернопіль), військової частини А0747 (м. Винники).

— Які основні перешкоди стоять на шляху виконання визначеного перед учасниками процесу?

— В основному це — традиційні для нашої держави проблеми: різновідомчі бар’єри, брак гарантованого державного замовлення, відсутність фінансування НДДКР, низька мотивація для молодих спеціалістів при швидкому розвитку ІТ-галузі, повільна інтеграція у європейський простір.

Нині основний акцент робимо на європейському напрямі, який дозволяє розраховувати на участь у дослідницьких програмах та проектах, які підкріплені серйозними фінансовими ресурсами. Євроінтеграційний процес забезпечить швидкий перехід на європейські стандарти та регламенти. Маємо змогу скористатися наразі європейською випробувальною базою, здійснити сертифікацію усіх елементів інноваційного ланцюга. В результаті Україна як космічна держава, а водночас і підприємства-виробники, отримують достатній рівень конкурентоспроможності та відповідні квоти у міжнародних космічних проектах.

— Які завдання треба виконати до кінця 2015 року?

— Їх можна сформулювати так:

1) підтримати зусилля Державного космічного агентства України щодо набуття повного членства в Європейській космічній асоціації;

2) підтримати пропозицію голови ДКАУ щодо створення у Львові Міжнародного центру космічних технологій як майданчика співпраці Україна — ЄС;

3) створити асоціацію підприємств та установ науково-виробничого космічного напряму;

4) використати потенційні можливості Українського національного контактного пункту (філія у Львові) для проведення тренінгів щодо участі в програмі «Horizont 2020»;

5) узгодити з Львівською ОДА оновлення програми розвитку ОПК Львівщини з акцентуванням на питаннях космічних технологій та рекомендувати укладення з ДКАУ меморандуму про співпрацю;

6) відновити діяльність рад головних конструкторів, технологів та інженерів за напрямками роботи;

7) залучити львівські ІТ-компанії (кластер ІТВРО), які досягнули найвищих рівня конкурентоспроможності, до виконання завдань космічно-технологічного напряму.

— Можна сподіватися і на підтримку партнерів України з ЄС, адже Україна прагне вступити в Європейське космічне агентство?

— Звичайно. Маємо амбітні плани… Після виступу голови ДКАУ Олега Уруського виступили керівники, експерти та провідні фахівці запрошених закладів, серед яких — директор Державного науково-дослідного підприємства «КОНЕКС», кандидат технічних наук Леонід Варіченко, директор Науково-дослідного конструкторського інституту електровимірювальної та обчислювальної техніки (НДКІ ЕЛВІТ) НУ «Львівська політехніка» кандидат технічних наук Віктор Ткаченко, президент ГО «Агенція європейських інновацій» кандидат фізико-математичних наук Іван Кульчицький та інші.

Подальше спілкування учасників заходу тривало у форматі особистих консультацій та через спілкування з керівником вітчизняного космічного відомства з обговоренням фахових проблем напряму.

Спілкувався Богдан Залізняк, керівник прес-центру наукової журналістики, ЗНЦ НАНУ і МОНУ, кандидат філологічних наук