Греки «приїхали»…

     577  

Чи повторить Україна шлях Афін до банкрутства?

У неділю в Греції відбувся референдум, на якому 61,31% греків висловилися проти проведення реформ, які від них вимагають кредитори. За підтримку угоди з МВФ і ЄС висловилися лише 38,69% виборців. Прем’єр-міністр Греції Алексіс Ципрас привітав такий результат і заявив, що готовий якнайшвидше відновити переговори з кредиторами, виходячи з волевиявлення греків. В ЄС же такий результат назвали знищенням «останнього моста, яким Європа і Греція могли б дійти до компромісу».

Борг Греції перед Європейським центральним банком та МВФ становить 313 млрд. євро. Це 177% ВВП. 1 липня країна не перерахувала черговий платіж МВФ, що фактично означає дефолт за борговими зобов’язаннями. Крім того, європейці заявили, що програму кредитування не продовжуватимуть (у МВФ заявили, що впродовж наступних трьох років Греція потребуватиме додатково 50 млрд. грн.), допоки греки не проведуть необхідних реформ. Серед вимог, які країні висунули кредитори: скасування пільг з ПДВ для островів в Егейському морі, проведення пенсійної реформи, зокрема, підвищення пенсійного віку з нинішніх 53 років до 60-ти; збільшення акцизів на тютюн, алкоголь та пальне, приватизація державної власності, зниження соціальних витрат та скасування деяких пільг, урізання заробітної плати державним службовцям і скорочення їхньої кількості, виведення банківської системи з-під впливу держави тощо.

Борг Греції перед Європейським центральним банком та МВФ становить 313 млрд. євро. Це 177% ВВП.

Але Греція на умови не погодилася. Ба більше, уряд на чолі з прем’єр-міністром Алексісом Ципрасом оголосив, що це питання вирішуватиме народ на референдумі, й закликав співвітчизників проголосувати проти виконання умов кредиторів. За його словами, рішення народу посилить позиції Греції у переговорному процесі з невблаганними МВФ та Євросоюзом.

«На переговорах я не отримав того, що хотів, я не виграв. Тому єдиний спосіб висунути наші вимоги більш рішуче — це дати висловитися народу», — заявив Ципрас. І народ не підвів: 61,31% греків висловилися за те, щоб не виконувати свої зобов’язання перед Єврозоною.

Такий результат є цілком закономірним. Партія Алексіса Ципраса «Сіріза» на позачергових парламентських виборах у січні цього року здобула перемогу завдяки виборцям, які висловлювали невдоволення жорсткими умовами кредитування Греції. Економію, якої від греків вимагав ЄС, вони вважали несправедливою. Тим паче, що всі жертви результатів не дали: борг країни зростає, натомість падає ВВП та збільшується безробіття. Отож ліві популісти прийшли до влади, пообіцявши змусити Захід переглянути умови кредитування та реструктурувати борги.

Відмова греків виконувати умови кредиторів матиме наслідки і для самої Греції, і для банківського сектору ЄС. Ринок відреагував на референдум падінням курсу євро: лише за один день втрати банківського сектору ЄС становили 50 млрд. євро. Запахло загальноєвропейською банківською кризою. Наслідки для Греції можуть бути глобальнішими: серед варіантів називають дефолт, вихід Греції із єврозони та перехід на національну валюту — драхму або й вихід країни з Європейського Союзу.

Як заявив експерт з європейської політики Християнсько-соціального союзу Німеччини Маркус Фербер, результати грецького референдуму є чітким сигналом того, що Греція не хоче залежати від допомоги кредиторів, а тому відтепер країна має самостійно шукати способи вирішення власної економічної кризи.

«Єдиною можливістю Греції тепер є вихід із єврозони», — вважає він.

Натомість самі греки наміру виходити ні з єврозони, ні з Євросоюзу не мають. А уряд Греції заявив, що, отримавши на референдумі чіткий мандат на захист своєї позиції, готовий негайно починати переговори з кредиторами по суті угоди. Мовляв, чітке «ні», яке сказали в неділю греки, дозволить його урядовцям захистити інтереси народу під час переговорів.