Утрачене сумління

     3830  

Останнім часом в Україні набувають «популярності» випадки самогубств

І що цікаво, явище поширюється не серед простих смертних, які від безпорадності не знаходять іншого виходу, а серед людей, про яких кажуть: «Життя вдалося!». А, виявляється, це лише на перший погляд. Наскільки потрібно скалічити своє життя та життя інших, робити вчинки, які суперечать твоєму сумлінню, щоб отак не знайти іншого виходу та вчинити суїцид. 

До речі, експерти зазначають, що до суїциду вдаються переважно молоді люди, з несформованою психікою, які таким чином вбачають швидкий вихід із тупикової ситуації. Ми ж стали свідками, коли самогубства вчинили свідомі, зрілі політики, екс-регіонали. Вони добре усвідомлювали, що це непрощений гріх, та іншого виходу не знайшли. Залишили передсмертні записки, в яких вказали, що так більше жити не можуть. І ніякі статки не допомогли, враз стали непотрібними.

Дані приклади мали б стати пересторогою для теперішніх можновладців та інших не чистих на руку, які живуть за принципом останнього дня. Придумують закони під себе, відміняють їх, якщо їх про це вигідно попросять, перепродують надану волонтерам амуніцію, яка так потрібна нашим воїнам-захисникам та інше. Турботу ж за державні інтереси залишають для інших.

За таким же принципом жили й попередники, які у передсмертних записках просили вибачення у світу, у рідних, у тієї ж держави. То, може, варто задуматись?