Беремо всіх

     1593  

Автономія університетів — одна з основних норм нового Закону України «Про вищу освіту». Однак, беручи до уваги правила прийому львівських вишів, далеко не всі впровадили новації, які запропонувало Міністерство освіти і нау­ки України

 Христина Парубій

За даними УЦОЯО, університети, які оприлюднили Правила прийому на 2015 рік, тести поглибленого рівня з української мови та літератури вирішили вимагати лише п’ять університетів, а з математики — сім. Зокрема, у Львівському університеті імені Івана Франка та Національному університеті «Львівська політехніка», які вважають чи не найпопулярнішими, нововведень немає. Франковий виш і Львівська політехніка не вимагають від абітурієнтів тестів поглиб­леного рівня знань для жодної спеціальності. Ба більше, у ЛНУ на всі спеціальності з усіх предметів допускаються сертифікати з мінімальним балом 100. За словами директора Українського центру оцінювання якості освіти Ігоря Лікарчука, у такий спосіб університети орієнтуються на тих, хто знає мінімум з курсу середньої загальноосвітньої школи, а не на тих, хто має хоча б посередні знання. Якщо на перший курс прийняти абітурієнта, котрий не має належної загальноосвітньої підготовки, то навряд чи з нього можна підготувати гарного фахівця. На його думку, це одна з причин, що багато людей вважає якість вищої освіти в Україні дуже низькою. 

Проте у львівських ВНЗ дотримуються іншої думки. Зокрема, ректор Львівського національного університету імені Івана Франка Володимир Мельник вважає, що правила прийому до вишу повинні бути максимально спрощені та зрозумілі. За його словами, в університеті навіть була ідея зняти обов’язковість медичної довідки, оскільки всі абітурієнти повинні мати право навчатися. 

— Я не розумію для чого ці складності, — розмірковує Володимир Мельник. — Якщо дитина добре підготовлена, то успішно складе тести базового й поглибленого рівнів. Однак, встановлюючи обмеження, ми відсікаємо частину дітей, котрі навчаються у сільській місцевості. Не секрет, що рівень навчання сільських і міських шкіл значно різниться. Та, опираючись на свій тридцятисемирічний  досвід викладання в університеті, знаю, що слабкі студенти після другого курсу наздоганяють кращих. Програму вступного іспиту треба складати на основі шкільної програми. А далі буде конкурс, й абітурієнти з найкращими результатами пройдуть у виш. 

Крім того, пан Мельник переконаний, що 100 балів є достатнім рівнем знань для допуску до вступної кампанії. Адже на ЗНО потрібно вирішити певну кількість тестів, щоб абітурієнта допустили до наступного кроку. Всі подадуть сертифікати на конкурс, і кращі студенти вступлять до ВНЗ. За його словами, після багатьох дискусій у ЛНУ ім. Івана Франка вирішили дати можливість максимальній кількості студентів навчатися і на основі об’єктивного оцінювання рости, а не на першому ж кроці позбавляти можливості навчатися. 

Натомість у Львівській політехніці кажуть, що поглиблені тести —  нове у вступній кампанії, тому в приймальній комісії вирішили вимагати від абітурієнтів лише тести базового рівня. За словами проректора з науково-педагогічної роботи НУ «Львівська політехніка» Олега Давидчака, цьогорічна вступна кампанія і ЗНО відбуваються за дещо іншими правилами, через які є певні невизначеності. До прикладу, немає конкретної методики вирахування оцінки за тест. 

— Поглиблені тести — нове для нас, — зазначає Олег Давидчак. — Тому ми вирішили не вимагати тести поглиб­леного рівня знань. Ми вважаємо, що головне — успішно складені тести базового рівня, а глибші знання студент отримає від наших фахівців.