Дві тисячі кілометрів на велосипеді

     408  

Ганс Швайдер, мешканець німецького міста Фрайбург, цьогорічну відпустку провів на велосипеді. Його подорож довжиною у дві тисячі кілометрів — від Шварцвальда до Львова — тривала 25 днів

 Ігор Шевчук

Сама ідея такої відпустки є зовсім не випадковою. Насамперед слід зазначити, що Фрайбург є містом-побратимом Львова. Крім того, гер Швайдер працює в Інноваційній академії, пріоритетом якої є збереження довкілля, вивчення проблеми глобального потепління тощо. Загалом Фрайбург відомий своїм використанням відновлювальної енергетики й має імідж «зеленого міста». 
 
Власне спеціалізацією Ганса Швайдера є облаштування велосипедних доріжок. Минулоріч він був на конференції в Україні, під час якої репрезентував своє рідне місто, а також познайомився із львівською концепцією впровадження велосипедної мережі. Саме на цій конференції він і познайомився з Олегом Шмідом, радником міського голови Львова з питань розвитку велоінфраструктури, який і надихнув його на масштабну веломандрівку.

«Львів — надзвичайне місто. Воно єдине в Україні має концепцію розвитку велоруху й до 2020 року отримає розвинену інфраструктуру.  Під час нашого знайомства Олег Шмід розповів, що кожного року здійснює велосипедні тури. Відповідно, я подумав: якщо він це може, то зможу і я», — розповідає Ганс Швайдер.

Як зізнається сам манд­рівник, це було рішення «піти проти всіх»: на відпочинок люди зазвичай їздять автом чи літають, а він вирішив довести, що це можна зробити також на велосипеді. Ба більше, сама поїздка і є відпочинком. 

Стартував Ганс Швайдер зі Шварцвальда  (гірський масив у землі Баден-Вюртемберг на південному заході Німеччини), побував у Відні, завітав до Угорщини й завершив мандрівку у Львові. Не ставив перед собою мету — якомога швидше подолати заплановану відстань, а насолоджувався самою подорожжю і місцями, в яких побував.

«Це — абсолютно інший вид відпочинку. З одного боку, йдеться про великі фізичні навантаження: мало того, що потрібно постійно крутити педалі, але й везти на своєму велосипеді весь багаж (мій важив 25 кг). Але водночас така манд­рівка дає дивовижне відчуття свободи. Я почувався людиною, якій доступно абсолютно все», — розповідає він.

У Європі велокультура розвивається гігантськими темпами. В рамках турботи про довкілля і здоровий спосіб життя розвитку велосипедної інфраструктури присвячують певні державні програми. На жаль, Украї­на поки що суттєво відстає. У нас ще дуже мало самих велодоріжок, не кажучи вже про кемпінги, зупинки тощо. Втім, Ганс Швайдер налаштований оптимістично, й роботу Львова в цьому напрямку оцінює дуже високо.

«Однозначно, у Львові було зроблено багато. Зрозуміло, що порівнювати Фрайбург і Львів у цьому контексті неможливо: тут є інша вихідна ситуація, зокрема, у фінансовому плані. Скажімо, у Фрайбурзі над велосипедною мережею ми працюємо більше ніж 30 років і лише останнім часом у неї було інвестовано 20 мільйонів євро. Зараз наш пріоритет — зробити велосипедні доріжки якомога коротшими, тобто, щоб на ровері в будь-яку точку можна було швидше дістатися, аніж на автомобілі. Втім Львів зробив максимум з того, що міг. Тим паче, сама концепція розрахована до 2020 року, тож до того часу все виглядатиме зовсім інакше, ніж зараз», — вважає Ганс Швайдер.

Однак констатує: у Львові домінують автомобілі, тому відразу після в’їзду в місто людину охоп­люють вихлопні гази. Легше дихається лише під вечір, коли машин стає менше. Тому для львів’ян у нього є єдина порада: пересідайте на велосипеди!

«Що більше людей їздить на велосипедах, то більшою є потреба у велодоріжках, і тим швидше ця інфраструктура вдосконалюватиметься, — каже Ганс Швайдер і додає: — Але суть навіть не в цьому. Велосипед дозволяє відчути себе людиною, для якої не існує кордонів, для якої відкритий увесь світ. У ці моменти відчуваєш, що обмежень не існує. Не потрібно придумувати щось нове, будувати спеціальні плани: повір у себе — сідай і їдь. І фантастичні враження тобі гарантовано!»