В Оселі селилися з правіку

На Львівщині знайшли сусідів трипільців

Софія Лазуркевич

Поселення культури, яка співіснувала одночасно з трипільською, досліджує спільна українсько-польська експедиція поблизу села Оселя Яворівського району Львівської області. Йдеться про культуру лійчастого посуду, яка існувала близько шести тисяч років тому. За словами археологів, нинішні дослідження є своєрідною науковою сенсацією, адже досі поселень культури лійчастого посуду на такому етапі її розвитку на цій території не знаходили. 

— Зараз ми маємо нагоду пізнати найдавнішу історію цього регіону. Досі тут не проводили багато досліджень, тож наука мало знає про заселення цієї території в давнину, — розповідає науковий співробітник відділу археології Інституту українознавства НАНУ Дмитро Павлів. — Поблизу села Оселя натрапили на поселення дуже давньої і цікавої культури лійчастого посуду. Це культура, синхронна трипільській, яка була поширена в Центральній і Західній Європі. Вона є однією з найдавніших землеробських культур Європи й існувала впродовж тисячі років. Цікаво, що в сучасних європейців виявили ген саме цієї праєвропейської культури. Тому ми фактично вивчаємо історію наших предків. Поселення, яке досліджуємо, існувало тривалий час: тут будували житла, обробляли землю, вирощували жито тощо. Це невелика наукова сенсація, адже досі не було відомо про такі великі поселення культури лійчастого посуду в цьому регіоні. 

За словами керівника археологічної експедиції, наукового співробітника НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України Наталії Войцещук, іще два роки тому, під час розвідкових робіт, археологи знайшли в самовільному кар’єрі поблизу села Оселя матеріал доби пізньої бронзи-раннього заліза.

— Коли цього року розпочали дослідження, виявили матеріали значно давнішого часу. Йдеться про IV тис. до н. е. — матеріал культури лійчастого посуду. Тут було велике поселення: ми виявили рештки наземних жител, господарських ям і вогнищ.  Серед знахідок — ціла ручка «парадового» посуду у вигляді голови баранчика, велика кількість уламків різних за розміром посудин (горщики, миски, кухлики), орнаментовані прясла, крем’яні знаряддя праці тощо, — розповіла Наталя Войцещук. 

Археологічні розкопки на пам’ятці розпочали 1 липня і планують завершити до кінця серпня. Їх виконує Науково-дослідний центр «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України спільно з Інститутом археології Жешівського університету в рамках наукового проекту з дослідження системи заселення басейну річки Вишні в давні часи. 

За словами директора «Рятівної археологічної служби» Олега Осаульчука, впродовж 2014-2016 рр. у рамках спільного українсько-польського проекту вперше буде проведено інтердисциплінарні наукові дослідження цієї території. Досі фахівці обмежувалися лише виконанням спільних розвідок. 

— Після наукового опрацювання та первинної консервації знахідок плануємо передати їх до музею «Мостищина». По-перше, він розташований близько до місця розкопок, а по-друге, його працівники, зокрема директор Роман Новіцький, беруть активну участь у розкопках, — говорить Олег Осаульчук.

 

Loading...

lito1

Loading...