Місце для Владики

     2141  

У Львові дискутують щодо упорядкування площі, де постане пам’ятник митрополитові Андрею

Одразу сім місць для встановлення пам’ятника Андреєві Шептицькому пропонують у Львівській міській раді. Монумент митрополитові має постати на Святоюрській горі, поблизу собору. Щоправда, концепції самого пам’ятника дуже різні: від камерної скульптури в парку до перетворення території перед брамою на одну з найбільших пішохідних площ Львова. 

Пам’ятник планують спорудити наступного року — до 150 річчя від дня народження Владики. Відповідно до проекту, який переміг на конкурсі на найкращу ідею пам’ятника 2010 року, постать Шептицького разом з постаментом має стати центром нової площі. Для цього простір перед входом у комплекс собору святого Юра мали б змінити докорінно: перенести дорогу, яка йде попри церковні мури, та вирубати частину скверу. 

— Наразі ми не маємо нормального підходу до Святоюрської гори, — пояснює член авторського колективу, чия ідея перемогла на конкурсі концепцій пам’ятника митрополитові, Михайло Федик. — Якщо туди приїздить кілька туристичних автобусів та з десяток машин, вхід до храму заблоковано. Наша ідея полягає в тому, щоб розглядати реконструкцію площі і встановлення там пам’ятника як формування головного підходу до гори та ансамблю собору святого Юра. Наразі це абсолютно знівельовано. Особливо  незручно в неділю та святкові дні, коли до храму йде багато людей. Ми пропонуємо перенести дорогу ближче до Львівської політехніки й зробити урочисту площу. Митрополит був настільки значною постаттю, що його фігура мусить бути композиційним ядром входу у Святоюрський комплекс. 

Михайло Федик, який, до слова, також  є автором пам’ятника Степанові Бандері, переконаний, що Львову бракує монументальних пам’ятників, і постамент митрополитові саме претендує на те, щоб це виправити. 

— Україні потрібне монументальне мистецтво. Це має бути пластичний та дуже виразний образ митрополита. Розуміємо, що в державі зараз не найсприятливіша ситуація, але гнітить, що ми не маємо підтримки міської ради, — говорить архітектор.

У міській раді запевняють: ідею встановлення пам’ятника митрополитові цілком підтримують, однак не в такому вигляді, як це пропонують переможці конкурсу. За словами директора департаменту містобудування Львівської міської ради Андрія Павліва, нині обговорюють сім можливих місць розташування постаменту. 

— До нас неодноразово зверталася Церква з проханням встановити пам’ятник, однак ми відповідали, що спершу потрібно комплексно вирішити питання впорядкування Святоюрської гори, — переконаний Андрій Павлів. — Зараз розглядаємо детальний план цієї території. Ідеться про митрополичі сади, вулиці Озаркевича та Листопадового чину, площу перед собором.

Власне під час досліджень, за словами пана Павліва, вдалося з’ясувати, що нинішнє розташування вулиць абсолютно повторює історичне. Тож змінювати його, на переконання посадовців мерії, немає підстав. Цю ж думку підтримує і Юрій Криворучко, головний архітектор плану забудови території Святоюрської гори, і додає: для створення площі та перенесення дороги доведеться вирубати мало не половину нинішнього скверу. Попри те, що не всі дерева там у найкращому стані, проте парк претендує на статус пам’ятки садово-паркового мистецтва. 

— Сквер заклав 1897 року Арнольд Рьорінг, творець Стрийського парку.  Це — авторська річ, яка донині добре збереглася: 50 видів дерев та чагарників, 200-літній дуб. Тому треба цей сквер визнати пам’яткою садово-паркового мистецтва. А от зелений громадський простір пропонуємо зробити, впорядкувавши мит­рополичі сади. Крім того, запланували перенести ретрансляційну вежу на Майорівку, — пояснює Юрій Криворучко.

Окрім збереження скверу та доріг, автори детального плану території пропонують кілька новацій. Сам пам’ятник архітектори радять ставити не на осі входу, а дещо  змістити, щоб його було краще видно. Загалом же в плані є сім потенційних місць розміщення фігури митрополита: від невеликого постаменту у сквері до великого монумента поблизу входу до собору. За попередніми домовленостями між містом та Церквою, скульптуру повинні виготовити за церковні гроші, а благоустроєм займатиметься місто. Сам пам’ятник робитимуть на підставі прижиттєвої скульптури митрополита 1932 року авторства Андрія Коверка.

— Щодо ідеї переможців конкурсу, то втілення її у життя коштуватиме місту від 25 до 75 млн. грн. Такі гроші нереально знайти. За потреби створити велику площу, можна просто перекривши рух на вихідні чи на свято. Для цього не потрібно переносити дороги й кардинально змінювати міський простір, — переконаний Юрій Криворучко.

До того ж установлення лише пам’ятника — річ не така складна і її цілком можливо втілити до наступного року. За словами Андрія Павліва, це може зайняти не більше кількох місяців, якщо фахівцям таки вдасться знайти порозуміння щодо місця розташування майбутнього постаменту. При цьому, за словами чиновника, ідею пішохідної площі не забудуть назавжди, а лише відкладають. Директор департаменту переконаний: це вдасться зробити з часом, за умови будівництва підземного рівня під пл. Св. Юра. Скільки це коштуватиме та коли це можуть утілити, наразі не кажуть. 

Найближчим часом детальний план території Святоюрської гори мають обговорити фахівці на містобудівельній раді, а згодом до обговорень запросять і львів’ян — до кінця літа обіцяють влаштувати громадські слухання. 


Для «газети»

Отець Севастьян, голова комісії сакрального мистецтва Львівської архієпархії УГКЦ

Церква є невіддільною частиною суспільства та громади Львова. Церква може бути лише ініціатором будівництва монумента. Така ініціатива була ще 22 роки тому, й за цей час львів’яни ще не спромоглися збудувати пам’ятник митрополиту. 2009 року вдруге зібрався оргкомітет, і на конкурсній основі визначили найкращий проект — це робота Андрія Коверка. Цей пам’ятник ще за життя митрополита хотіли встановити на площі Св. Юра. Але у 20-х роках ХХ ст. площу перетяли нинішньою дорогою. Тому тимчасово пам’ятник встановили в саду Богословської академії на вул. Коперника. Нині все опрацювання є, монумент уже виготовляють, і до кінця року його відлиють у бронзі. Ми переконані, що найкраще місце — відновлена площа Св. Юра. Для цього треба зробити реконструкцію площі з перенесенням дороги та ще треба було б знести кілька дерев. Але церква зобов’язується посадити дерева, омолодити їх і відновити парк. Це не є трагедією, бо нині у Львові для будови зносять цілі парки. Думаю, цей проект можна втілити до наступного року, коли святкуватимемо ювілей. Але це все залежить від господаря міста Львова. Якщо хотіти щось зробити, то можна знайти засоби. Така постать, як митрополит Андрей Шептицький, заслуговує цієї шани.