День захисника вітчизни

     269  

Після того, як Кетрін Бігелоу та її «Володарю бурі» вдалося переграти у боротьбі за головний «Оскар» «Аватар» Джеймса Кемерона (який є екс-чоловіком Бігелоу), режисерка для себе зробила сучасну військову тематику провідною

Щоправда, цього разу війна, яка триває майже десять років, відбувається не явно. У центрі сюжету — полювання на терориста №1 Осаму Бен Ладена. 

Головною інтригою фільму є  те, що полює на нього передусім не герой-супермен, а тендітна жінка з розгубленим поглядом. Чудовою у фільмі є Джесіка Честейн у ролі агента ЦРУ Майї, яка не відступилася від своєї мети — знищити ватажка Аль-Каїди навіть тоді, коли вже ніхто не вірив в успіх цієї затії.

Найцікавіше у цій довготривалій історії спостерігати саме за розвитком образу Майї.

«Ціль номер один» в оригіналі називається «Нульова видимість», тобто військовий термін, що означає точний час — 00.30. Саме тоді група морських піхотинців приступила до завдання. Бен Ладена убили в другій годині ночі 2 травня 2011 року. Отож фільм засновано не просто на реальних подіях, а на дуже свіжих подіях. Це, звичайно, додає йому додаткового напруження, якого, на жаль, бракує режисурі. Проте тему поведінки героя за певних обставин, яку Бігелоу вдало розпочала у «Володарі бурі», цього разу вона продовжила в цій стрічці. Хоча дивитися картину доволі нудно, чого не можна було сказати про «Володаря бурі». 

Спочатку на головну роль кликали Руні Мару, проте вибір Джесіки Честейн є досконалим. Актриса, яка  заявила про себе не так давно, останні два роки виступає у великих проектах, претендує на нагороди найвищого ґатунку, а, головне, вибудовує яскраві та різнопланові образи.  

До теми


Факти:
– Йорданію та індійське місто Чандігарх, яке розташоване недалеко від пакистанського кордону, використовували для зйомок сцен, що відбувалися в Пакистані й Афганістані. Деякі ж кадри за участю дублерів справді відзняли в Пакистані.
– У військових мемуарах No Easy Day («Нелегкий день»), які написав один з членів бойової групи швидкого реагування, головна героїня фільму, агент ЦРУ Майя, відома як Джен.
 
– Сцена рейду в табір Осами бен Ладена триває близько 25 хвилин. Це всього на кілька хвилин менше, ніж тривав реальний напад «морських котиків».
 
– Директор ЦРУ Майкл Морелл виступив із заявою, що, хоча знімальна група і консультувалася із ЦРУ, фільм усе одно є інсценуванням та історично не дуже точний. Зокрема, Морелл спростував твердження фільму про те, що вдосконалені методи допиту (тортури) дуже сильно допомогли під час пошуків головного терориста світу. 
 
– Кілька важливих чинників підготовки та проведення рейду, про які докладно йдеться у книзі No Easy Day («Нелегкий день»), були дещо прикрашені або їх зовсім не згадали в цьому фільмі. Зокрема, дискусія про те, бомбити табір чи проводити рейд, використовуючи сили особливого призначення. 
 
– Дивні окуляри нічного бачення з чотирма об’єктивами, які носять «морські котики», справжні. Це сучасна розробка GPNVG-18 компанії L-3 Warrior Systems. 
 
– У січні 2013 року, незадовго до виходу фільму на екрани, політично активні члени Академії кінематографічних мистецтв і наук (Мартін Шин, Девід Кленнон й Едвард Еснер) оголосили, що вони організовують публічне засудження цього фільму за толерантність до тортур.
 
– Сценарист, режисер і продюсер, а також велика більшість членів знімальної групи раніше працювали над фільмом «Володар бурі» (2008).
 
Кіноляпи:
 
– Коли Джозеф Бредлі спостерігає за вибухом лондонського автобуса, на робочому столі його комп’ютера можна побачити Google Chrome, який з’явився тільки у вересні 2008 року.
 
– Коли Майя розмовляє з директором ЦРУ за ланчем, на пляшці кока-коли намальовано символ Олімпійських ігор.
 
– На початку сцени катування водою Ден одягає рукавички,  а в наступній сцені рукавичок немає.
 
– Коли агентам ЦРУ блокують проїзд двох озброєних мотоциклістів, зі спини до героїв під’їжджає машина. У наступному кадрі камера змінює ракурс. Двоє мотоциклістів усе ще тут, а машини  вже немає.
 
– Коли Фараджа заарештовує група чоловіків, одягнених у чорну паранджу, видно, що двоє з них ідуть по маленькому мосту, прямуючи до нього. У наступному кадрі на мосту видно тільки одного.
 
 – У сцені, де переслідують кур’єра  вулицями пакистанського міста,  показують загальний план вулиці, на тлі добре видно прапор Індії.
 
–  У сцені вибуху лондонського автобуса виразно видно його номер (172). Пізніше у фільмі ведучий новин каже, що це був автобус №10. Насправді підірвали автобус №30.