Wi-Fi у холодному трамваї

     487  

Щоранку маю причину для радості: аби дістатися на роботу, мені не треба користуватися громадським транспортом

Але коли кудись треба їхати, вимушені квести з пошуку потрібного автобуса та добирання в інший кінець міста щоразу додають мені чимало стресу. Зрештою, як і спроби користуватись елетротранспортом. Запевнення міської влади, що от-от маємо їздити краще і з комфортом, спершу додавали надії, а згодом просто почали викликати сумну посмішку. Однак остання новина про «покращення» у міському громадському транспорті перевершила всі мої сподівання. 

Отож, як інформує міська рада, частину трамвайних вагонів, які їдуть на залізничний вокзал, облаштують точками доступу до інтернету. Вибачайте, але нічого іншого, як суцільне нерозуміння, такий крок адміністрації не викликає. Зараз спробую пояснити.
 

Останній місяць став для мене часом невдалих спроб скористатися трамваєм. Перші великі надії я покладала на цей транспорт, коли о 23.15 треба було дістатися з вокзалу до центру. Однак, як мені пояснили в довідковій міста, марно: вагони їздять лише до 22.30. Замість трамвая довелось їхати в таксі. Друга спроба була більш вдалою. На початку грудня довелося їхати ввечері з того ж вокзалу: за 15 хвилин поїздки я та ще кілька нещасних, які наважилися на цю подорож, настільки промерзли, що заледве відчували руки та ноги. Надворі було – 5 С, однак про жодне опалення у транспорті годі мріяти. Що цікаво, якби в цих умовах хтось і захотів скористатися чудо-новинкою, навряд чи вдалося б набрати текст на клавіатурі замерзлими пальцями. Третя спроба звелася до того, що замість планованих шести я проїхала дві зупинки, бо вагон, який їхав попереду, зламався, і скільки простоять трамваї, ніхто не міг сказати. Четверта спроба була на Миколая. Мабуть, з нагоди свята або з якоїсь іншої причини транспорт не спішив підбирати пасажирів: прочекавши трамвай півгодини, я пішла пішки.

З останніх повідом­лень стрічок інформагенцій зрозуміло, що заручниками проблем з трамваєм стало чимало львів’ян. Ба більше, це вже далеко не виняток, а щоденне правило. За останній тиждень у новинах було близько десяти повідомлень, що в центрі стоять трамваї! Апофеозом стало повідомлення: протягом трьох годин через неприбрані колії на одному й тому ж місці зійшли з рейок два вагони! Зізнаюся: після такого досвіду мені більше не хочеться називати трамвай громадським транспортом і користуватися ним буду лише за виняткових обставин.

Тож про який wi-fi у холодному трамваї, якого не можливо дочекатись, ми говоримо? А навіть якщо вдасться потрапити в майже омріяний транспорт, уявляю, як пасажири користуватимуться цим нововведенням! З власних спостережень: пасажирами трамвая є передусім пенсіонери, для яких слово wi-fi радше нагадує матюк, а також студенти. Останнім, мабуть, доступ до «павутини» не завадив би. Але уявіть на мить: зазвичай студенти користуються трамваєм у години пік, коли, аби встояти, мало не зубами тримаєшся за поручні. І в цих умовах треба зуміти витягти ще якийсь гаджет і щось шукати у всесвітній мережі. Як на мене, то такі користувачі мають бути справжніми віртуозами.

Панове міські урядники, це зовсім не означає, що я чи хтось із львів’ян проти wi-fi у трамваях! Однак, може, слід почати не з цього? Бо виходить, що ми хочемо покласти дах на будинок, який ще не має стін…