Сміттєфобія

     430  

Мешканці Нового Роздолу готові вийти на протести, аби не дозволити будувати біля себе нову львівську сміттярку

У місті нині живе 30 тисяч осіб, десять тисяч з них колись працювали на заводі (Державне гірничо-хімічне підприємство «Сірка», — «Газета»). Фактично у кожній родині хтось там мав роботу. Мало того, що все знищили, тепер ще на цьому місці хочуть зробити сміттярку. Кому хочеться, щоб під вікнами був смітник?

Так пан Володимир, мешканець Нового Роздолу, відреагував у розмові з журналістом «Газети» на ідею львівських посадовців створити новий полігон для сміття на території колишнього заводу «Сірка» за чотири кілометри від міста. Про такі плани люди дізналися… з газет та телебачення, жодних нарад з ними не проводили. За словами пана Володимира, якщо чиновники далі наполягатимуть на облаштуванні полігону, замість нього вони отримають хіба що протести.

Шерше ля… полігон

Проблема пошуку нового полігону для львівського сміття стара і заїжджена. Нову ділянку намагаються знайти вже щонайменше років із десять. Адже термін експлуатації нинішньої сміттярки вийшов кілька десятиліть тому: за підрахунками екологів, грибовицьке сміттєзвалище, яке створили у 1950-х роках, мали б закрити ще у 1970-х (!). Проте, попри численні протести жителів довколишніх сіл та застереження екологів, воно працює досі.

Уперше ідея облаштування нового полігону саме поблизу Нового Роздолу прозвучала наприкінці травня, під час виїзної сесії міської ради у Грибовичах. «Ділянка розташована трохи далеко від міста — 60 км, але відповідає усім вимогам. Тому ми оформлятимемо необхідну документацію та споруджуватимемо новий полігон», — запевнив  міський голова Львова Андрій Садовий.

У міськраді Львова налаштовані на швидке вирішення питання. За словами Сергія Кіраля, начальника управління зовнішньоекономічних відносин та інвестицій ЛМР, якщо ділянку відведуть швидко, у першому кварталі 2013 року влада оголосить конкурс на визначення інвестора, а до кінця року розпочне будівництво полігону.

— Зараз усе затримується через позицію Львівської ОДА. Якщо завтра нададуть дозвіл на відведення земельної ділянки (а для цього потрібно лише рішення голови облдерж­адміністрації, адже ділянка у державній власності), ми відразу підписуємо угоду з Міжнародною фінансовою корпорацією (структура Світового банку, — «Газета») і починаємо готувати тендер, — розповів Сергій Кіраль.

Створення нового полігону та будівництво сміттєсортувального заводу, за попередніми підрахунками, коштуватимуть 40-50 млн. євро. 60% вартості проекту готовий профінансувати Світовий банк, ще 40% має вкласти інвестор. У львівській ратуші кажуть: з пошуком останнього не має виникнути проблем, адже цим проектом уже зацікавилися більш ніж  десять іноземних компаній. Окупність проекту становитиме 10-15 років.

При цьому міські посадовці запевняють: жителям довколишніх сіл та міст боятися нічого, адже це буде не звичне для України сміттєзвалище, а новий полігон.

— Сміттєзвалище — це ділянка, на яку звозять сміття, а полігон — складна інженерна споруда. Територію під нього вибирають дуже прискіпливо: підземні води мають бути щонайменше за півтора метра від нижньої частини чаші полігону; ґрунт має бути теж відповідним, аби не пропускати воду. Полігон — це фактично чаша з кількох штучних шарів, які не пропускають у ґрунт ті речовини, які можуть утворюватися у ТПВ, а також мережі труб для відводу інфільтрату та газу. Полігон також відрізняється від сміттєзвалища робочою поверхнею. До прикладу, в Грибовичах зараз експлуатують 26 га землі, а на полігоні робоча площа не перевищуватиме 1-2  г­а. Ми відводимо 50-60 га землі на перспективу 20-30 років, але реально будемо освоювати цю територію поступово — частинами по 1-2 г­а. При цьому використані шматки відразу рекультивуватимуть — сміття закривають спеціальною плівкою та засипають землею. На нових полігонах немає неприємних запахів, загорання сміття тощо, все абсолютно безпечно. Ми також плануємо побудувати  сміттєсортувальинй завод, де 40% сміття відбиратимуть, а складуватимуть лише 60%.

Однак жителів та владу Нового Роздолу такі обіцянки, здається, не підкуповують.

— Мешканці не готові до цього, і ми теж однозначно проти облаштування цього полігону, — сказав у коментарі «Газеті» Олег Шайнога. — Жодного дозволу у нас не просили. Просто приїжджали й оглядали майданчик. Але ми не дамо зробити тут великий полігон. Проект мусять погодити із суміжними радами. Звісно, можна це оминути, але тоді буде великий спротив мешканців.

А судді хто?

За словами Сергія Кіраля, ділянку поблизу Нового Роздолу у львівській ратуші вибрали, бо, за результатами досліджень фахівців, вона цілком відповідає нормам для влаштування полігону. Натомість Іван Зозуля, технічний директор ТзДВ «Інститут гірхімпром», переконаний: від початку влада пішла хибним шляхом.

— На території Львівщини є з десяток ділянок, які підходять для  полігону, — говорить фахівець. — Однак вирішувати такі питання треба не у львівських кабінетах, а з громадами населених пунктів, що поблизу ділянок. Нині, коли усі громади не хочуть повторити гіркий досвід Грибовичів і Малехова, намагання «зверху» вирішити проблему є складними і нереальними. По-перше, без згоди громад прилеглих територій командою «згори» примусити неможливо; по-друге, людей нервує, що до їхньої думки не прислухаються; по-третє, жителі не знають, що їм пропонують і на яких умовах. Люди проти негативних екологічних наслідків, а не таких об’єктів. Разом з тим, у світі є полігони, які не шкодять населенню і довкіллю. Громаді треба показати, що ми плануємо будувати, наприклад, відвезти її представників у міста, де діють сучасні полігони, а вже потім домовлятися. Але спершу треба визначитися, за чиї кошти ми робимо: за державні чи за гроші інвестора. Тоді вибрати технологію і пояснити все людям. За теперішньої схеми, яку б ділянку ми не вибрали, люди підуть на інвестора з вилами. Силовим методом нічого не вдасться зробити. Треба змінювати власне підхід до вирішення проблеми.

Але дивно: готуючись будувати новий полігон, міська рада, здається, забула про таку дрібницю, як власність на землю. Адже остаточне рішення, чи буде полігон поблизу Нового Роздолу, залежатиме від посадовців Львівської ОДА, які, як виявляється, такої можливості наразі навіть не розглядають (!).

— Ми це питання зараз не розглядаємо, — сказав у коментарі «Газеті» Володимир Губицький, заступник голови ЛОДА. — Міська рада офіційно до нас не зверталася. Андрій Садовий, міський голова, це декларував перед мешканцями Грибовичів. Він і повинен пояснювати, де хоче в Новому Роздолі облаштувати ділянку. Натомість до нас вже надійшов лист деяких сільських голів, що вони проти будівництва полігону. Питання місця під полігон ми розглядатимемо лише тоді, коли буде реальний інвестор, і знатимемо технологію. І тоді розмову почнемо з діалогу з мешканцями.

А без згоди області жодна дискусія фактично не має сенсу, а новий полігон є ні чим іншим, як черговим повітряним замком мерії.

Вічні Грибовичі?

Будуючи на словах новий полігон, міська влада ніяк не може остаточно дати ради з грибовицьким сміттєзвалищем. Як вже писала «Газета», торік провели конкурс на визначення розробника проектної документації з рекультивації грибовицької сміттярки. Переможцем стало ТзДВ «Інститут гірхімпром», яке вже до вересня мало напрацювати відповідну документацію. Однак насправді все може бути не так.

— Торік виконали роботу на 450 тисяч, а гроші отримали лише цього року в березні. Цьогоріч повинні закласти 1,2 млн. у міському і 1,8 млн. в обласному бюджеті. Однак у міській скарбниці передбачили кошти, а в обласній — ні, — пояснює Іван Зозуля. — Водночас організації, задіяні у цьому, виконувати роботи без гарантій оплати не хочуть. Якщо не буде необхідного фінансування, роботи просто не вдасться завершити до вересня. Зараз ми виконуємо бурові роботи на грибовицькому сміттєзвалищі за власні кошти.

Отож влада ризикує отримати відразу два «сміттєві» протести: один у Новому Роздолі, а інший — у Грибовичах, де люди вже після закінчення Євро обіцяють влаштувати масові акції, якщо їм не нададуть доказів, що найближчим часом їхню сміттярку таки закриють. Наразі міській раді похвалитися нічим: немає ані документації, ані затвердженого нового місця для звалища.