Операція без рубців

     1741  

У Києві вперше в Східній Європі професор із Берліна провів закриті операції на щитоподібній залозі. Цього тижня таке саме операційне втручання зроблять і хірурги зі Львова

Сюжет про незвичну операцію, який минулого тижня показали в новинах на одному з телевізійних каналів, прикував увагу багатьох мешканців області. Під час операційного втручання щитоподібну залозу видаляли закритим способом, тобто без надрізів на шиї. Адже проблеми з щитоподібною залозою має чимало наших земляків і тим, у кого утворилися вузли, рекомендують її видаляти. Але хворих, передусім жінок, жахає не стільки сама операція, скільки шрам на шиї. І хоч останніми роками хірурги роблять його дуже маленьким, ледь помітним,  жінки все одно через нього комплексують.

 

Закриті операції на щитоподібній залозі мають дві суттєві переваги: після них не залишається рубців на шиї, що дуже важливо для жінок; вони малотравматичні, післяопераційний період минає значно швидше та легше

Окрім косметологічного моменту, закриті операції мають іще одну перевагу: після операційних утручань хворих на другий-третій день виписують додому, процес одужання протікає значно швидше та легше. У Європі такі операції роблять давно. На території країн колишнього Радянського Союзу, за словами київських хірургів, їх проводять уперше. Дві перші зробив один із розробників цієї методики, професор із Берліна Мартін Штрік.

«Операція на щитоподібній залозі — це останній бастіон відкритої хірургії, — сказав професор. — Здебільшого роб­лять закрите втручання, тобто ендоскопічно. Методика дуже складна, але за нею майбутнє».

Суть операції, яку запропонував професор Штрік, полягає в тому, що пацієнтам не роблять традиційних у таких випадках розрізів на шиї, а лише невеличкі проколи: один під пахвою — для камери, і два на грудях — для інструментів. Під час операції хірурги стежать за своїми діями, дивлячись на монітор. Уражену вузликом частину щитоподібної залози лікарі спершу поміщають у спеціальний мішечок, а згодом усе разом через невеликий отвір витягують назовні. Проколи зашивають. Фахівець із Берліна стверджує, що через рік-два в пацієнтів від тих проколів навіть малюсінького шраму на згадку не залишиться.

Уже цього тижня такі операції робив київський хірург, професор Олександр Йоффе. Щоправда, таку методику, за його словами, застосовуватимуть не всім, а лише жінкам молодого віку, які не мають надлишкової ваги та помітного целюліту.

За перебігом операції, яку в одній зі столичних клінік проводив Мартін Штрік, спостерігало багато хірургів із різних куточків України, які проводять операції лапароскопічним способом. Серед них був і к. м. н., хірург хірургічного відділення №2 Львівської обласної клінічної лікарні Ярослав Гавриш. Ярослав Ігорович, як розповіли «Газеті» його пацієнти та колеги, вже не один рік успішно проводить лапароскопічні операції. Тож він зацікавився і цією новою методикою. Всю операцію зняв на відеокамеру та провів обговорення під час засідання кафедри хірургії №1 Львівського національного медичного університету ім. Д. Галицького. Хірурги зійшлися на думці, що готові запровадити нову методику й у нас. Коли саме? Аби дізнатися про це, «Газета» звернулася по коментарі до компетентних осіб.

Для «Газети»
Михайло Павловський
, академік АМН України, завідувач кафедри хірургії №1 Львівського національного медичного університету ім. Д. Галицького

Такі операції і ми робимо, в Одесі їх проводить професор Володимир Грубник. Здебільшого жінкам, бо вони не хочуть мати рубців. Замість коміроподібного розрізу робимо дуже маленький. Але такі операційні втручання проводимо нечасто, бо ця методика значно затягує операцію. Якщо зазвичай вона триває 30-40 хвилин, то за новою методикою — 1,5-2 години. Пацієнт перебуває під дією наркозу, легко переносить операцію, задоволений, бо рубчика практично не вид­но. Таку методику частіше застосовуємо при аденомі прищитоподібних залоз. Позаду шитоподібної залози в кожного з нас є чотири невеличкі вузлики — прищитоподібні залози, які забезпечують нормальний обмін кальцію, магнію тощо. Проте іноді з однієї такої залози виростає аденома, яка призводить до того, що кістки людини втрачають кальцій. Отож операції з її видалення робимо закритим способом, лапароскопічно. Щодо операції на щитоподібній залозі, яку запропонував професор із Берліна, то його методика прогресивна. Під час такого операційного втручання робимо проколи над ключицею та під нею. А професор із Німеччини робить один із них під пахвою і два на грудях. Відтак рубців не вид­но, бо їх прикриває одяг. Урахуємо цю методику та, думаю, найближчим часом запроваджуватимемо її у Львові.