«Афганцям» оголосили нову війну. Цього разу — влада України

     246  

День пам’яті воїнів-інтернаціоналістів 15 лютого відзначають не тільки в Україні, а й в інших країнах СНД. У всіх колишніх радянських республіках сьогодні живуть воїни-афганці. Адже за дев’ять років і півтора місяці війни в Афганістані побувало 620 тис. солдатів, офіцерів і генералів, а також 21 тис. ро­бітників і службовців

Наталія Цапик

У чужій країні загинули в бою і померли від ран і нещасних випадків, зникли безвісти й не повернулися з полону 14453 особи. 35 тисяч воїнів-інтернаціоналістів під час бойових дій було поранено. Число наших співвітчизників, які загинули в Афганістані, — 3280 осіб. Загалом на сьогодні в Україні проживає понад 150 тисяч воїнів-інтернаціоналістів, які брали участь в афганській війні.

Незважаючи на те, що минуло більш ніж 20 років, Афганістан досі болить у душах тисяч людей. Це біль матерів, які втратили своїх дітей, удів і дітей, які втратили чоловіків і батьків. Непросто обійшлася доля і з тими, кому пощастило повернутися. З 35 тисяч українських «афганців» багато повернулися додому інвалідами.

Чимало з них утратило не тільки фізичне здоров’я. Для всіх без винятку 150 тисяч українських «афганців» війна стала важким психологічним випробуванням і стресом. Не всім ветеранам удалося повернутися до нормального життя і знайти своє місце в суспільстві. 

Не дарма в усьому світі учасників бойових дій — чи то у В’єтнамі для США, чи то в Афганістані для країн колишнього СРСР — вважають соціально вразливою групою. Адже для людини, яка втратила на війні здоров’я і пережила військові дії, вкрай складно повернутися до нормального життя, знайти своє місце в суспільстві, освоїти мирну професію. Участь у бойових діях — завжди жорсткий стрес навіть для дорослої людини, а багато інтернаціоналістів проходили в Афганістані строкову службу зовсім молодими парубками. Саме тому у всьому світі ветеранів військових дій зараховують до особливої соціальної групи, а держава прагне підтримувати ветеранів і за допомогою соціальних виплат, і демонструючи свою повагу.

Восени 2011 року поведінка української влади змусила ветеранів знову згадати про свої бойові навички. Чиновники вже не перший рік розповідають нам, що з метою економії потрібно «затягти паски». Але самі продовжують виділяти гігантське фінансування на утримання адміністрації президента, Кабінету Міністрів, Верховної Ради. 

Натомість дефіцит кош­тів у бюджеті та свої провали в економіці вирішили компенсувати за рахунок найбеззахисніших: пенсіонерів, чорнобильців, одиноких матерів, ветеранів. І тут жорстоко прорахувалися. Виявилося, що «афганці» не розгубили свого бойового духу і, як багато років тому, готові постояти не тільки за себе, а й за тих, хто не може захистити себе. 

Спроби Кабінету Міністрів здійснювати соціальні виплати на свій розсуд, щоби мати змогу в ручному режимі їх знизити, викликали жорсткий протест із боку воїнів-інтернаціоналістів.

Під час мітингу біля Верховної Ради у вересні «афганці» провели показовий штурм парламенту. Ветерани дуже швидко подолали паркан і за мить були вже біля входу. Депутати не очікували таких рішучих дій, тому не на жарт перелякалися. Багато хто з них навіть почав знімати з піджаків і ховати депутатські значки, а деякі й зовсім утекли через запасні виходи. Тільки за допомогою додаткових підрозділів спецназу протестувальників удалося відтіснити в бік Маріїнського парку. Втім, як говорили самі «афганці», насправді вони не мали наміру по-справжньому штурмувати Раду, а хотіли просто поставити депутатів на місце.

Відзначилися «афганці» і 15 лютого під час офіційного покладання квітів до пам’ятника воїнам-інтернаціоналістам. Коли прибув президент Віктор Янукович, усі присутні «афганці» за командою повернулися до нього спиною. Висловивши в такий спосіб своє ставлення до влади, вони із задоволенням поклали квіти до пам’ятника своїм товаришам по зброї. Поруч з «афганцями» в цей момент була і представниця опозиції — Наталія Королевська («БЮТ-Батьківщина»). Народний депутат зая­ви­ла: «Ми завжди повинні пам’ятати про цих мужніх людей, які заслужили особ­ливого ставлення з боку суспільства та держави своєю кров’ю, кров’ю своїх друзів — братів по зброї. І коли ни­нішня влада починає маніпуляції із соціальними пільгами для ветеранів-афганців — це за межами моралі». Також Н. Королевська закликала владу повернути ветеранам-афганцям соціальні виплати в повному обсязі.

Організації, що об’єд­нують «афганців», стоять в авангарді протестних рухів громадянського суспільства. Вони усвідомлюють, що свої права потрібно відстоювати, і  здобули ве­ликий досвід мітингів і пікетів. Сьогодні громадські ініціативи в Україні перебувають на новому етапі свого розвитку. Їх представники усвідомлюють, що виграти можна тільки наступа­ючи, змушуючи владу при­слухатися до думки суспільства. А для цього треба йти до Верховної Ради, об’єднуючи зусилля із найпрогресивнішими з українських політиків, тими, хто активно співпрацює з громадянським суспільством.