Рада Європи мусить бути у Львові

     457  

Відомо, що «спочатку було Слово». Минулого тижня Збіґнєв Бжезінський запропонував перенести Раду Європи з французького Страсбурга у столицю України — Київ

Ідея наймогутнішого лобіста у світі про передислокацію чи не найдавнішої європейської політичної організації виникла у висліді його міркувань довкола «розширення конфігурації Заходу».

А точкою відліку цієї концепції став загальновідомий факт, який не потребує доказів, — «Західна Європа згасає», і варто «пересунути центр тяжіння світової політики демократизації світу на Схід».

Як на мене, причиною цієї доленосної пропозиції стала нещодавня зустріч у Москві Збіґнєва Бжезінського з фаворитом президентського марафону Владіміром Путіним. Очевидно, лідер російської нації так налякав проектами євразійської супердержави найцитованішого у світі вченого, що той був змушений шукати геополітичного захисту в Києві.

І як не згадати слова, що їх написав той самий  З. Бжезінський у книзі «Велика шахівниця». «Без України Росія перестане бути імперією, з Україною ж, підкупленою, а відтак і підлеглою, Росія автоматично перетворюється на імперію», — вважає він.

Але чому Київ, а не Львів, може стати цент­ром європейської політики? Наш П’ємонт — місто політичних левів і колиска модерної української державності, до того ж — географічний центр Європи.  

Та головне — потрібна політична воля! Як, власне, виникла Рада Європи? Все почалося з відомого звернення прем’єр-міністра Великої Британії Вінстона Черчилля, виголошеного 1946 року в Цюрихському університеті.

Як і фултонська промова «холодної війни», ідея Ради Європи народилася в мудрого В. Черчилля після старту протистояння Заходу сталінському СРСР. Якщо міркувати логічно, то передислокація РЄ до Львова стане чи не головним аргументом на користь нашого суверенітету та того, що Україна — європейський, а не азійський терен.

Та львівський політичний бомонд мусить навести аргументи на користь того, щоб, до прикладу, сесію Ради Європи «Про об’єднану Європу» 2015 року відкрили у Львові.

Згадаймо «Дванадцять стільців» Ільфа і Петрова. Адже чудова ідея виникла в Остапа Бендера — звести шахову столицю світу в містечку Васюки на Волзі. До слова, президент Калмикії Кірсан Ілюмжинов матеріалізував слова Бендера у своїй столиці Елісті.

На запитання, де взяти грошей, великий комбінатор відповів просто і переконливо: «Васюкинці грошей не платитимуть. Вони їх отри-му-ва-ти-муть!.. Збудуємо палац, у якому відбуватиметься турнір, гаражі для гостьового автотранспорту! Для передачі всьому світові сенсаційних результатів турніру доведеться збудувати найпотужнішу радіостанцію».

А знаєте, що Рада Європи — це велетенська бюрократична організація, у якій працюють десятки тисяч фахівців, експертів, журналістів. Це і Кабінет міністрів, і Парламентська асамблея, і Європейський суд із прав людини, і Сек­ретаріат Ради.

І, крім власне політичної складової, зиск від переїзду РЄ до Львова — це відкриття неймовірної кількості робочих місць. Тисячі мешканців міста, як і всієї Галичини, знайдуть для себе місце праці. Як страшний сон згадуватимемо, що колись жили в Радянському Союзі.

Ба більше, якщо враховувати, що центр політичного життя країни переміститься з Києва до Львова, цілком реально, що Верховна Рада ухвалить закон про перенесення столиці України до нашого давнього міста…