Комфорт для невибагливих

     297  

У чиновників не дійшли руки до приміського транспортного сполучення

Зазвичай приміським перевезенням ЗМІ не приділяють пильної уваги: львів’яни користуються цим видом транспорту спорадично, тож, з огляду на перипетії довкола нової маршрутної мережі, до цієї проблеми руки не доходять. 

З одного боку,  автобусним сполученням не забезпечено хіба що віддалені села. Проблеми виникають із несумлінними водіями, які вряди-годи не хочуть задля одного-двох пасажирів ганяти автобус у віддалене село. Або ж з окремими перевізниками, які не бажають обслуговувати невигідні з фінансового погляду маршрути. Та річ не лише в цьому — приміські автобуси розраховані на невибагливих пасажирів, для яких сам факт більш-менш регулярного сполучення з найближчим містом уже є досягненням.

Насправді приміські перевезення розпочинаються навіть не з автостанції, а з довідкових служб. Сам не раз переконувався, що значно простіше приїхати на автостанцію, ніж додзвонитися на телефон довідкової, аби дізнатися про рух автобусів. Однак якщо ви намагаєтеся виїхати зі Львова «на рідні села», то це ще півбіди. Гірша ситуація, коли необхідно рухатися у зворотному напрямку — у селах роль інформаційних табличок із графіком руху, а водночас довідкового бюро виконують продавці найближчого сільмагу. Через плачевний стан зупинок у селах крамниці перетворилися на такі собі зали очікувань. 

Утім, кого в цьому звинувачувати — чи місцеву владу, яка не може дати ради цій проблемі, чи не надто свідомих мешканців, які нищать автобусні зупинки, — запитання риторичне. Та в кожнім разі водій автобуса в селі — людина шанована, адже від його настрою та здоров’я залежить, чи матиме змогу кілька десятків чи сотень мешканців конкретного населеного пункту дістатися бодай до найближчого міста. При цьому особливо гоноровими є водії, які працюють на коротких маршрутах, що з’єднують села з найближчим містечком. 

Але якщо «на перекладних» вам таки поталанило доїхати до найближчого містечка, то, пересідаючи на прямий автобус до Львова, про комфорт не варто й думати. Якщо ви повертаєтеся вдень, це ще не так відчутно: є автостанція, де можна пересидіти, очікуючи автобус, неподалік навіть можна віднайти туалет системи «сортир». Гірше, якщо повертаєтеся до обласного центру пізно ввечері. 

Маю зовсім свіжі враження: січень, близько 21.00, автостанція в одному з маленьких містечок, зал очікування вже зачинено. Жодного інформаційного стенда, і лише від досвідченіших супутників дізнаюся, що до Львова «має бути ще три автобуси». Чекати довелося майже півгодини, хоча у зворотному напрямку проїхали десять автобусів. І вже на зовсім крайній випадок — жодного таксі чи бодай номера телефону, за яким його можна було б викликати з районного центру, жодного готелю, бодай поганенького, про всяк випадок також немає. Тобто пасажир, який спізнився на останній автобус, повинен сподіватися хіба що на знайомих у містечку (якщо вони, звісно, є). 

Картина сумна, але, як не дивно, у Львові ситуація ще гірша. Парадокс, але в місті з європейськими амбіціями немає жодної більш-менш комфортної автостанції, а пасажирів тут підбирають, здебільшого, «з бордюра». Понад те, у столиці Галичини досі не можуть вирішити проблему з перенесенням автостанції з Двірцевої площі біля головного залізничного вокзалу — міська влада не знайшла нової ділянки поблизу «Епіцентру» на вулиці Городоцькій. 

Знову ж таки, навряд варто відривати від залізничного вокзалу «курортні» маршрути, як-от до Трускавця, Моршина чи Східниці, адже це створить додаткові проблеми для туристів, які їдуть до згаданих міст.

Для «Газети» 

Ігор Дума, голова Асоціації роботодавців транспорту Львівської області

Маршрутна мережа в області давно сформована і не потребує коректив. Щодо автостанцій у містах і містечках Львівщини — десь вони в кращому стані, десь у гіршому. Часто власники посилаються на те, що не мають коштів на їх реконструкцію. Але навіть у найгіршому випадку пасажир має змогу дочекатись автобуса у приміщенні й отримати мінімальний набір послуг. Гірша ситуація у Львові, де є особлива позиція Андрія Садового. Мерія хоче забрати з Двірцевої площі автобуси, що курсують до курортних міст, не розуміючи, що це створить проблеми для тих, хто здалеку дістається на лікування. І лише нещодавно, завдяки депутатам міської ради, вдалося зрушити проб­лему реконструкції автостанції на вулиці Б. Хмельницького — три роки чиновники під різними приводами зволікали з видачею дозволів на спорудження нового приміщення. Лише тепер власники змогли розпочати будівництво, вже закладено фундамент. 

Володимир Корпан,
начальник управління розвитку інфраструктури Львівської ОДА

Затверджено Концепцію розвитку пасажирських перевезень в області, її схвалила обласна рада. Є робоча група, яка працює над створенням Програми розвитку пасажирських перевезень — її також має затвердити облрада. Над цим документом працюємо спільно з фахівцями «Львівської політехніки». Програма матиме низку розділів, зокрема, йдеться і про стан доріг, і про вимоги до автобусів, які мають курсувати дорогами області. Загалом у нас доволі добре розвинута автобусна мережа, є сполучення з більшістю сіл регіону, за винятком невеликих хуторів. Чимало проблем, щоправда, у Радехівському районі, здебільшого через поганий стан автошляхів. Маємо достатньо структур, які контролюють якість руху автобусів: це і Державна автотехнічна інспекція, і ДАІ. Якщо надходять скарги на той чи інший маршрут, то скеровуємо їх у Державну автомобільну інспекцію для перевірки. Як наслідок — торік розірвано близько 30 угод із перевізниками. Нині є побоювання, що після того, як у Львові, відповідно до нової транспортної схеми, припинили експлуатувати автобуси, перероблені з вантажних, їх використовуватимуть на віддалених маршрутах по області. Ці чутки безпідставні, адже з 1 січня в Україні такі транспортні засоби взагалі заборонено використовувати. Натомість на «курортних» маршрутах використовуватимуть автобуси підвищеного комфорту — таку вимогу висунув віце-прем’єр Борис Колесніков у рамках підготовки області до Євро-2012.