Тихе ухвалення поганого бюджету

     395  

Першого тижня нового року депутати Львівської обласної ради ухвалили бюджет області на 2012-й

Цьогоріч доходи загального фонду мають становити 4 млрд. 296 млн. 210 тис. 600 грн., а видатки — 
4 млрд. 295 млн. 810 тис. 600 грн., тобто бюджет із невеличким дефіцитом. Хоча майже всі зауважували, що такого поганого бюджету ще не було, все ж проголосували за нього.

Водночас депутати звер­нулися до парламенту з вимогою переглянути держбюджет. «За структу­рою видатків бюджет… зм­ушує спрямувати прак­тич­но весь ресурс на фінансування винятково захищених статей і галузей соціального характеру. Водночас районні та міські бюджети навіть такої можливості не мають…

…Зростання видатків обласного бюджету насправді не відбу­лося… Натомість відбулося збіль­шення середньої заробітної плати на 17-20%, зростання цін на енергоносії на 27% і збільшення розмірів соціальних виплат. Водночас видатки на 2012 рік, що припадають на більшість місцевих бюджетів, є навіть меншими від потреби на заробітну плату й енергоносії», — зазначено у зверненні.

Зрештою, це добре вид­но і з основних статей видатків бюджету: на освіту передбачено 766 млн. 691 тис. 600 грн., соціальний захист і соціальне забезпечення — 109 млн. 505 тис. грн., охорону здоров’я — 790 млн. 678 тис. 500 грн., ЖКГ — 500 тис. грн., культуру і мистецтво — 87 млн. 909 тис. 100 грн., будівництво — 7 млн. 512 тис. грн., сільське і лісове господарство, рибне господарство і мисливство — 5 млн. грн., транспорт, дорожнє господарство, зв’язок, інфраструктуру — 37 млн. 991 тис. 900 грн., охорону навколишнього середовища — 3 млн. 850 тис. грн., у фонді охорони і раціонального використання природних ресурсів — 18 млн. грн.

Незадоволені депутати й тим, що область фактично перетворилася на донора національного бюджету, зазначив голова бюджетної комісії Ярослав Качмарик. При цьому в держбюджеті не знайшли такої важливої статті видатків, як вирішення проблеми грибовицького сміттєзвалища або ж будівництво шкіл у деяких віддалених селах. Натомість передбачено кошти на фінансування деяких комерційних структур — поскаржився Я. Качмарик.

Навіть за умови ухвалення майже збалансованого бюджету в багатьох депутатів виникають сумніви щодо реальності його виконання. Зокрема, заступник голови бюджетної комісії Степан Кубів звернув увагу на те, що в нашій області кількість робочих місць не тільки не зростає, а, навпаки, скорочується: «2009 року на Львівщині було 750 тис. робочих місць, 2010-го — 778 тис., 2011-го — 701 тис. Щоб вийти на баланс бюджету, як говорив пан Качмарик, необхідно 120 тис. робочих місць, а ще тих 70 тис., що зникли торік». Це означає, що зібрати кош­ти за рахунок податку на доходи фізичних осіб буде вельми проблематично. Зрештою, це засвідчує і провал політики, яку декларує чи не кожен український уряд, — подолання безробіття.

Критика урядового проекту бюджету, однак, не означає, що керівництво облради забуло про себе. Того самого дня депутати проголосували за видатки на утримання апарату обласної ради — майже 7 млн. 300 тисяч гривень. У принципі, не така вже й велика сума, якби не деякі нюанси. За виконання особливо важливої роботи службовцям облради належить надбавка в розмірі не менш ніж 50% та премія за підсумками роботи не менш ніж 40% окладу. Але річ не лише в цих надбавках: зрештою, в обласній раді працюють не лише високопосадовці, а для багатьох пересічних чиновників перспектива премії є все ж важливим стимулом до роботи. Персональні надбавки отримуватиме і голова обласної ради Олег Панькевич. Надбавку за особливий характер роботи й інтенсивність праці для нього встановлено в розмірі 50% посадового окладу з урахуванням доплати за ранг. Також передбачено преміювання голови облради щомісячно в розмірі 60% посадового окладу за фактично відпрацьований час, виплачувати йому щорічно матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань і допомогу на оздоровлення в розмірі середньомісячної заробітної плати. Без коментарів. 

Для «Газети»
Ярослав Дубневич,
депутат Львівської обласної ради
Мені вдалося домогтися, щоб у новому бюджеті області заклали мільйон гривень на проведення розмежування земель державної та комунальної власності. Через особливості Закону «Про ринок земель» існує дуже велика небезпека, що в Україні буде створено єдине державне агентство, яке на власний розсуд розпоряджатиметься землями, виключивши з цього процесу місцеві ради. Якщо ситуація розвиватиметься такими самими темпами, як нині, то більшість громад Львівщини втратить контроль за значною часткою земель. Наприклад, торік ми затвердили лише один проект землеустрою однієї сільської ради. Таких сільрад у нашій області є більш ніж 700. Те, що нам удалося виділити додатковий мільйон гривень, ураховуючи принцип співфінансування, дасть змогу розробити ще 40 проектів земле-устрою.