Чесний, за рішенням суду

     571  

5 грудня колишній міський голова Винників Теодор Гудзяк знову став чесною людиною

Сталося це після того, як Апеляційний суд Львівської області скасував рішення Шевченківського районного суду Львова щодо отримання посадовцем хабара. Тоді районний суд позбавив екс-мера волі терміном на вісім років. Отож тепер Т. Гудзяк може зі спокійною, а головне — чистою совіс­тю немовляти — вирушати у Винники та дивитися мешканцям містечка в очі. Мовляв, тепер я, за вироком суду, чесний.

Щоправда, з цим, схоже, не погоджується прокуратура області, яка вважає, що вину колишнього посадовця та його посередника повністю доведено. А прокурорські працівники нині вирішують питання щодо оскарження ухвали Апеляційного суду. Менше пощастило спільникові Тео­дора Гудзяка — маклеру Любомирові Леськіву, якому доведеться-таки «відмотати» ще рік і 9 місяців. Три місяці в попередньому ув’язненні йому зараховано в термін.

Власне, рішення Апеляційного суду не стало сенсацією: Т. Гудзяк поповнив стрункі лави екс-посадовців, яким таки вдалось уникнути покарання. Достатньо лише згадати колишнього міського голову Самбора Тараса Тершовчина, якого свого часу затримали в момент особистого отримання хабара. Потім справа довго кочувала з одного суду в інший, урешті з’ясувалося, що ніякого хабара він не брав і взагалі не встиг доторкнутися до грошей, які випадково опинилися в дипломаті, з яким його й затримали правоохоронці. Наскільки мені відомо, Т. Тершовчин навіть мав намір знову балотуватися на посаду мера Самбора. Так би мовити, для повного відновлення справедливості.

Останнім часом удалося затримати доволі багато посадовців під час отримання хабара чи якихось інших корупційних дій. Наприклад, цього тижня прокуратура Львівщини назбирала доказів щодо двох правоохоронців, які отримали хабарів на 2 млн. грн. Такі повідом­лення вже не є чимось дивним: чи не щотижня правоохоронці «виловлюють» то голову сільради, то медика, то чиновника обласного рівня, а то й свого колегу, який спокусився на «додаток до зарплати». Дані про це щедро постачають у ЗМІ. Й уже не важливо, які політичні симпатії мав той чи інший посадовець: можливо, в листопаді-грудні він стояв на помаранчевому майдані, а може, тихо дочекавшись повернення «своїх» біло-блакитних, нарешті дорвався до бажаної посади з печаткою та правом підпису та можливістю отримувати за це щедру винагороду.
Затримують усіх, не запитуючи про партійні квитки. Понад те, істерика, яку свого часу здійняла Турківська районна організація ПР щодо затримання голови місцевої РДА, не мала жодного ефекту — його терміново прибрали з посади.

Проблема в тому, що інтенсивна боротьба з хабарництвом ні до чого не призводить. Так, затримують більше, дехто навіть мусить кілька місяців відбути в ІТУ. Однак система… не міняється. Цілком імовірно, що чиновник, який прийде на вакантне місце, стане обережнішим. Але він потрапляє в стару систему стосунків і звичаїв. Діючи репресивними методами, біло-блакитна влада при цьому не проводить реформ, які запобігали б корупції.

Та річ не лише в тім: тепер усі ми повинні вважати Теодора Гудзяка, як і Тараса Тершовчина, чесними людьми. Таким є рішення суду.