На чорний день…

     495  

Українці надають перевагу заощадженням у готівці, на карткових рахунках і депозитах та негативно ставляться до інвестування

Заощадження завжди були важливою частиною фінансової культури європейців, тоді як в Україні чітке ставлення та звички до цього почали формуватися під час економічного спаду.

За результатами дослідження IMAS International, яке проводили за підтримки Erste Group, 68% українців вважають заощадження необхідними, оцінюючи їх як дуже важливі або доволі важливі. Це не особливо відрізняється від ставлення до заощадження словаків (66%) і чехів (61%). Водночас цей показник є менш важливим за ставлення до заощаджень австрійців (75% вважають його дуже важливим або доволі важливим). При цьому найощадливішими виявилися угорці — 83% вважають заощадження важливими. Цікаво, що економнішими в Україні є жінки — потрібними вважають заощадження 48% представниць прекрасної статі та лише 37% чоловіків.

67% українських респондентів заощаджують менш ніж 550 грн. на місяць і лише 6% українців можуть відкласти понад 1100 грн.

«Події останніх декількох років засвідчили, що заощадження — це не стільки традиція або звичка, скільки необхідність. Якщо враховувати вплив фінансової кризи, а також поточну економічну нестабільність, заощадження стають для українців дедалі важливішими. Нині депозитні продукти в гривні можуть слугувати «подушкою безпеки» в разі подальшого негативного розвитку подій на світовому ринку», — розповідає Світлана Черкай, заступниця голови правління АТ «Ерсте Банк».

Не зважаючи на серйозне ставлення до заощаджень, 38% українців, які економлять, украй незадоволені кількістю коштів, що можуть відкладати. При цьому найбільша частка незадоволених своїми заощадженнями серед жінок — 43%, тоді як серед чоловіків — 31%. Незадоволеними кількістю відкладених кош­тів є також 30% словаків і 47% угорців. Найбільше задоволені своїми заощадженнями австрійці (лише 4% із них хотіли б відкладати більше) та чехи (11% опитуваних вважають, що заощаджують недостатньо).

Більшість українців (64%), як і інші європейці, відкладають гроші задля фінансового захисту на чорний день, тоді як показник заощадження на старість становить лише 19%,

67% українських респондентів заощаджують менш ніж 550 грн. на місяць і лише 6% українців можуть відкласти понад 1100 грн. За словами Ангара Льохнера, автора дослідження й управляючого директора IMAS International, у середньому громадянин України може заощаджувати 460 грн. на місяць, що на 48 грн. менше, ніж за результатами дослідження 2010 року. Щодо заощаджень українців у п’ятирічній перспективі, то 33% громадян планують відкладати більше, тоді як 45% опитаних мають намір заощаджувати стільки ж. 66% молодих людей віком від 15 до 29 років планують заощаджувати більше — цілком природно, що з часом очікування щодо заощаджень стають песимістичнішими.

Більшість українців (64%), як і інші європейці, відкладають гроші задля фінансового захисту на чорний день, тоді як показник заощадження на старість становить лише 19%, хоча все ж наявна тенденція до зростання порівняно з минулими роками. «Основні цілі заощаджень — покупки чи ремонт (49%), товари, на які поки що немає коштів (28%), а також відпочинок (27%). При цьому про пенсійне забезпечення українці думають усе ще менше порівняно з європейцями — 19% наших співвітчизників заощаджують для пенсії, тоді як в Угорщині, Словаччині й Австрії на старість відкладає близько половини населення, а рекордні 68% — у Чехії», — зауважує пан Льохнер.

Водночас населення має низку побоювань, які заважають заощаджувати більше чи взагалі почати відкладати кошти. Серед них — хвилювання щодо девальвації гривні, зниження купівельної спроможності, а також високого рівня інфляції (75%). Понад те, 38% респондентів побоюються, що не зможуть накопичити достатньо коштів на майбутнє.

Щодо інструментів заощадження, то українці надають перевагу готівці (50%), тоді як третина чехів, словаків й угорців і лише 4% австрійців мають готівкові заощадження. При цьому наші співгромадяни починають дедалі частіше користуватися банківськими продуктами задля заощадження — 32% опитуваних відкладають на карткові рахунки, 15% користуються депозитом і лише 8% заощаджують на поточних рахунках. Водночас ощадкнижки, які мають погану історію в Україні, є найпопулярнішим ощадним інструментом в австрійців — ними користуються 86% населення. Словаки надають перевагу ощадним рахункам (48%), чехи — вкладам у будівельні союзи (52%), угорці вкладають у страхування життя та капіталу (30%).

З огляду на сьогочасну економічну нестабільність, населення не сприймає інвестиції як інструмент, що може стати для вкладників «подушкою безпеки». Так, 2011 року представники всіх країн менш позитивно оцінюють можливість фінансових інвестицій порівняно з минулим роком, але не настільки негативно, як у кризовий період 2009-го. Близько 81% українців нейтрально чи негативно ставляться до інвестицій у фонди, акції, облігації тощо, що все-таки дещо позитивніше, ніж ставлення до інвестування респондентів інших країн. Найбільша зацікавленість у можливості інвестувати помітно серед молодого покоління — близько 74% молодих українців віком від 15 до 29 років позитивно чи нейтрально ставляться до інвестицій.

У рамках дослідження щодо заощаджень 2011 ро­ку також визначали ставлення європейців до етичних інвестицій. Результати опитувань продемонстрували, що лише 22% українців мають уявлення, що це таке, при цьому переважно представники молоді віком 15-29 років (26%). Тоді як, наприклад, в Австрії показник знань у сфері етичних інвестицій є вдвічі вищим і становить 51%. Більше зацікавлення в таких інвестиціях порівняно зі звичайними фінансовими інвестиціями виявили 69% українців, в Угорщині цей показник становить 76%, в Австрії — 60%, у Чехії — 55%, найменше етичні інвестиції цікавлять словаків — 48%. Не зважаючи на високий рівень зацікавленості в етичних інвестиціях, лише 35% українців потенційно погодилися на меншу дохідність з інвестицій на користь етичних цілей порівняно зі звичайними фінансовими інвестиціями. Водночас європейці більше, ніж наші співвітчизники, потенційно погоджуються на менший рівень доходів з етичних інвестицій — 55% угорців, 59% чехів, 66% австрійців і 70% словаків готові отримувати менше.