Дим у вічі

     589  

Сморід і дим стали неприємними атрибутами осіннього Львова

Іще не вивівся сморід, на який мешканці скаржаться вже не один місяць, як додалася нова напасть — їдкий дим, що доволі часто виїдає очі львів’ян у різних куточках міста, особливо на околицях. Городники спалюють рештки рослин, прибираючи дачні ділянки та городи. Читачі «Газети» стверджують, що нерідко ті, хто має невеличкі грядки біля багатоповерхівок, розкладають ватри просто там, бо вважають, що за якихось 10-15 хвилин рештки згорять і жодної шкоди від цього нікому не буде. Язики полум’я нерідко разом із рослинними відходами «поїдають» стару гуму, фарбовані двері, які заважають у підвалі, тощо. 

Днями поверталася до Львова (в напрямку до «Мет­ро») об’їзною дорогою з боку вул. Стрийської — місто було в полоні їдкого диму, вогнища горіли буквально що 150-200 м. Можна тільки уявити, скільки ватр палахкотітиме, коли почне опадати листя з дерев.

У вересні-жовтні традиційно настає сезон димових завіс. Багаття палають у селах і містах. Нерідко біля них крутиться малеча, якій так і кортить щось кинути в полум’я. А дорослі, які розкладають вогонь, доволі часто й не підозрюють, що власноруч підривають здоров’я не лише собі, а й своїм дітям. «У вересні-жовт­ні палимо сміття, в листопаді-грудні лікуємося», — кажуть медики. Зростання захворюваності, особливо кількості онкологічних недуг, народження діток із різними вадами, неможливість завагітніти тощо доволі часто пов’язують із поганою екологією. Ми й самі знаємо, що вона в нас у критичному стані, але надалі псуємо довкілля. 

Екологи стверджують, що під час згорання тонни рослинних залишків у повітря вивільняється майже 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали та низка канцерогенних сполук. Тліючи без доступу кисню, листя виділяє бензопрен, який може спричиняти ракові захворювання. Крім того, з димом у повітря потрапляють діоксини — одні з найотруйніших для людини речовини, — а також пестициди, яких найбільше в бадиллі картоплі, адже навесні господарі щедро кроплять її, щоб захистити від колорадського жука. Якщо в багатті опиняються пластикові пляшки, фарбовані вікна, двері, гума, шини тощо, то шкоди ще більше. Під час згорання, наприклад, поліетиленового пакета в повітря потрапляє до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість із яких отруйні для людини. Щільний чорний дим від тління пластикового сміття містить канцерогенні поліциклічні вуглеводні. Під час горіння гуми, крім згаданого, утворюється канцерогенна сажа.

А несвідомих паліїв в Україні не десятки, а сотні тисяч. Отож можна лише уявити, яким повітрям ми дихаємо, і страшно брати до тями, що в цей час відбувається в нашому організмі. Самі собі стаємо ворогами, можливо, до кінця цього не усвідомлюючи. То навіщо рубати гілку, на якій сидимо?

Анізія Бандрівська, головний алерголог ЛьвівщиниАнізія Бандрівська, головний алерголог Львівщини

Дим від спалювання дуже небезпечний для здоров’я, особливо тих, у кого проблеми з дихальними шляхами. Він викликає загострення бронхіальної астми, інших хронічних легеневих захворювань. Разом із димом ми вдихаємо токсичні речовини. Відбувається отруєння організму хімічними реактивами. Токсини потрапляють у кров, відтак вступають у хімічні та біохімічні реакції, утворюють різні імунологічні комплекси, які також можуть спричинити і загострення хронічних недуг, і появу нових. Найбільше страждають алергики, так звані атопіки. Особливо небезпечно це для дітей-атопіків. Вдихання диму може спровокувати виникнення в них алергічних чи автоімунних захворювань, або загострення наявних хвороб. Вдихання диму і випарів, які утворюються під час згорання, шкодить людині значно більше, ніж її перебування в дуже накуреній кімнаті. На рівні влади існує розуміння того, що спалювати сміття небезпечно, але реальних кроків у цьому напрямку не відбувається.
 

Мирон Горбаль, експерт Міжнародного союзу охорони природи

Спалювання сміття набуло в Україні надто великих масштабів. Сотні тисяч громадян удаються до такого способу звільнення від непотребу. На тлі європейських держав ми виглядаємо, як дикуни. Мені доводиться бувати в різних країнах осінньої пори, але ніде не бачив, щоб у містах розпалювали багаття. Якби там хтось наважився спалити сміття, на штрафи йому не вистачило б зароб­леного за все життя. Втім за кордоном існує мережа екологічної освіти. У наших телевізійних програмах такої інформації, на жаль, не знайдеш. У цьому плані наша країна дійсно дика. Відповідно до Кіотського протоколу, що його ратифікував Кабмін, ми отримуємо від урядів інших країн, зокрема Японії, величезні суми, бо, мовляв, у нас багато лісів, відстала економіка і менше за розвинуті держави забруднюємо довкілля. Якби міжнародні експерти провели дослідження, то з’ясували б, що Україна забруднює атмосферу не менше, ніж економічно розвинені країни, тільки через те, що наші громадяни сотнями тисяч спалюють відходи, в яких багато важких металів, пестицидів, канцерогенів.